АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-6076 Головуючий у 1-й інстанції: Шаповалов М.Д.
2006 р. Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«17» жовтня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Стрелець Л.Г.,
Суддів: Онищенко Е.А.,
Крилової О.В.,
При секретарі: Степановій Н.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації
на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від "06" квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги учасникам війни, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги учасникам війни.
В позові зазначав, що він є учасником війни. Згідно ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня як учасник війни він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги за 2003 - 2005 p.p. складає 1365 грн. 25 коп. Крім того, просив визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновити його.
Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 заборгованість по разовій грошовій допомозі в сумі 1365 грн.25 коп. за 2003 - 2005 p.p.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 5).
Згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як учасник війни він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги учасників війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування, тому відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу.
Право на отримання позивачем грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що позивачу необхідно поновити строк позовної давності для звернення до суду, мотивуючи це юридичною необізнаністю. Згідно вимог зазначеного вище закону одноразова допомога виплачується особам, зазначеним в цьому законі, щорічно до 5 травня, тому про своє порушене право щодо виплати йому допомоги за кожний поточний рік ОСОБА_1 дізнавався протягом цього ж року до травня наступного року, коли розпочиналась виплата допомоги за наступний рік.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з даним позовом в лютому 2006 року, судова колегія вважає, що в межі річного строку входить тільки 2005 рік, тому приходить до висновку, що на користь позивача слід стягнути суму недоплаченої одноразової грошової допомоги за 2005 рік в розмірі 946 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації є неналежним відповідачем безпідставні. Статтею 17-1 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від "06" квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги учасникам війни ЗМІНИТИ.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за 2005 рік в розмірі 946 грн.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції.