УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 2/121/222/2013 Головуючий суду першої інстанції:Кайро І.А.
№ провадження: 22-ц/190/2482/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Горбань В. В.
"15" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Горбань В.В.
Суддів:Летягіної О.В., Макарчук Л.В.
При секретарі:Рижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визначення порядку користування квартирою, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
03 грудня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про визначення порядку користування квартирою. Вимоги мотивовані тим, що за договором довічного утримання від 03.11.1994 року його матері ОСОБА_7 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 м. Ялта АР Крим. Між ним та ОСОБА_7 склалися неприязні стосунки, у зв'язку з виникненням конфліктів з приводу проживання позивача у квартирі, він звертався до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні житлом, вселення та стягнення моральної шкоди. Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 03.03.2009 року у задоволенні його позовних вимог відмовлено. Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 15.06.2009 року рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 03.03.2009 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Зазначеним рішенням усунено перешкоди у користуванні квартирою, вселено ОСОБА_6 у квартиру АДРЕСА_1, в задоволенні решти вимог відмовлено. Посилається на те, що незважаючи на наявність вищезазначеного рішення суду, ОСОБА_7 продовжує чинити перешкоди позивачеві у користуванні квартирою, а саме, відбирає у нього ключі, провокує сварки, не впускає до квартири, в той же час відповідачка здає квартиру стороннім особам за гроші на літній час. У зв'язку з такими діями ОСОБА_7 позивач проживає у підвалі, на вулиці, ночує у зламаному автомобілі у дворі будинку, не може здійснити елементарні заходи гігієни. Для уникнення конфліктів та сварок, які провокує відповідачка, просить визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, а саме надати йому в користування веранду літ. «3-с», що відноситься до квартири, яка має окремий вхід та облаштована під житло, в ній проведено електрику, а також дозволити йому користуватися місцями загального користування квартири - туалетом, літнім душем, вмивальником, літньою кухнею, що визначена на плані під літ. «Т».
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2013 року у задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення відповідачки та її представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності. При цьому визнав встановленим, що член сім'ї власника не має права на встановлення порядку користування квартирою, оскільки приміщення, яке має право займати член сім'ї власника, визначає власник.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_7 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання від 03.11.1994 року. Вищезазначена квартира загальною площею 31,5 кв.м складається з однієї житлової кімнати площею 14,3 кв.м. і підсобних приміщень, в тому числі веранди площею 10,2 кв.м. ОСОБА_6 є сином ОСОБА_7, який з дев'яти років проживає за вищезазначеною адресою. У зв'язку з виникненням конфліктів між сином та матір'ю з приводу користування квартирою ОСОБА_6, як член сім'ї власника, просить визначити порядок користування квартирою шляхом надання йому у користування веранди літ. «3-с» та допоміжного приміщення літ. «Т».
Згідно зі статтею 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд.
Відповідно до статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається власником.
Виходячи із цих положень закону, право на встановлення порядку користування приміщеннями у квартирі належить його власнику, а не членам сім'ї останнього. Право члена сім'ї власника на рівне користування жилим приміщенням із власником не означає, що член сім'ї власника має право встановлювати порядок користування цим приміщенням.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не має права на визначення порядку користування квартирою та відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України ОСОБА_6 не надав доказів, які могли б спростувати висновки суду.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_6, як член сім'ї власника, на підставі ст. 405 ЦК України має рівне право з власником на користування житлом, зокрема, і на встановлення порядку користування цим житлом, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки воно ґрунтується на неправильному тлумаченні зазначеної норми матеріального права. Так, право позивача на рівне користування жилим приміщенням із власником не означає, що він має право встановлювати порядок користування цим приміщенням.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає відхиленню із залишенням без змін рішення суду першої інстанції.
У зв'язку з задоволенням ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 19 березня 2013 року заяви ОСОБА_6 про відстрочення оплати судового збору при подачі апеляційної скарги до ухвалення судового рішення з ОСОБА_6 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 114,70 грн.
Виходячи з наведеного і керуючись статтями 82, 88, 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2013 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 57 грн. 35 коп. на рахунок - 31214206780002; Отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі АРК, Код отримувача ЄДРПОУ - 38040558; Банк отримувача - ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь; Код /МФО/ банку отримувача 824026. Код класифікації доходів бюджету - 22030001. Призначення платежу - Судовий збір по справі за позовом ОСОБА_6, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, код ЄДРПОУ 05383075.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Горбань В.В. Летягіна О.В. Макарчук Л.В.