АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1904/15/12Головуючий у 1-й інстанції Римар Г.М.

Провадження № 22-ц/789/379/13 Доповідач - Бершадська Г.В.

Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бершадської Г.В.

суддів - Ткача З. Є., Міщія О. Я.,

при секретарі - Нищий О.Т.

розглянувши в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду від 16 лютого 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Тернопільське регіональне управління до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Гусятинського районного суду від 16 лютого 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ "Надра" в особі філії ПАТ КБ "Надра" Тернопільське регіональне управління заборгованість за кредитним договором в розмірі 9106 доларів США 64 центів, що еквівалентно 72711 грн. 97 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ "Надра"в особі філії ПАТ КБ "Надра" Тернопільське регіональне управління судовий збір в розмірі 727 грн. 12 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позовній вимозі ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 9106,64 дол. США, що еквівалентно 71711,97 грн., посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення в цій частині.

Сторони, будучи належним чином повідомлені, в судове засідання не з"явилися.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 належним чином не виконував своїх зобов"язань за кредитним договором, який був забезпечений договором поруки, укладеним з ОСОБА_2, тому вони повинні нести солідарний обов"язок по виконанню умов договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлдено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Судом встановлено, що 11.10.2007 року між ПАТ КБ "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Тернопільське регіональне управління та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (договір "Автопакет") №1602/2007-Ф, за умовами якого Банк надав позичальнику кошти в сумі 8019.80 дол. США зі сплатою 14,6% річних за користування кредитом. Термін погашення кредиту 11.10.2012 рік.

З метою забезпечення виконання боржником усіх зобов"язань за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 11.10.2007 року укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель взяв на себе зобов"язання нести солідарну з боржником відповідальність щодо виконання боржником перед Банком всіх зобов"язань за кредитним договором.

28.05.2009 року між ПАТ КБ "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Тернопільське регіональне управління та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №1602/2007-Ф від 11.10.2007 року, згідно умов якої Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 6334,85 дол. США зі сплатою щомісячно по 178,42 дол. США терміном до 11.10.2013 року під 14,6% річних.

Згідно умов Додаткового договору ОСОБА_2 (поручитель) безвідзивно та безспірно зобов"язується відповідати перед Банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов"язань, що витікають з цього договору. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж об"ємі, що і позичальник. Позичальник та поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Банку вимагати виконання зобов"язань, вказаних у цьому Договорі, повністю (чи у будь-якій його частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов"язань, так і при невиконанні зобов"язань в цілому.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконував взятих на себе зобов"язань, внаслідок чого станом на 18.11.2011 року виникла заборгованість в сумі 9106,64 дол. США, що еквівалентно 72 711,97 грн., в тому числі: за основною сумою кредиту - 6334,85 дол. США (50580,61 грн.); відсотки згідно кредиту - 1602,94 дол. США ( 12798,67 грн.); пеня за порушення строку оплати відсотків - 74,40 дол (594,04 грн.); пеня за порушення строків погашення кредиту - 292,47 дол. США (2335,22 грн.); штраф за порушення термінів погашення кредиту та відсотків - 801,98 дол. США (6403,40 грн.).

За таких обставин вірним є висновок суду про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як солідарні боржники повинні відповідати за невиконання умов кредитного договору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позовній вимозі ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 9106,64 дол. США, що еквівалентно 71711,97 грн., посилаючись на те, що йому як боржнику та ОСОБА_2 як поручителю не направлялись повідомлення з вимогою про виконання зобов"язання, а також на те, що Банк пропустив шестимісячний строк пред"явлення вимоги до поручителя і договір поруки припинив свою дію.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невиконання або оспорювання.

Позивач не зазначає, яким чином рішення суду порушує його права як позичальника при стягненні заборгованості за кредитним договором солідарно з нього та поручителя.

Договори, які стали підставою для виникнення зобов"язань, є чинними.

Посилання апелянта на те, що вони не отримували повідомлень не заслуговують уваги суду, оскільки згідно умов договору (п.8.2 додаткового договору) такі повідомлення повинні надсилатись рекомендованим листом і в матеріалах справи наявні копії претензій-повідомлень про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором, які направлялись ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також квитанції про направлення їх рекомендованими листами відповідачам на адресу, зазначену в договорі (а.с. 31-36).

Безпідставними є посилання апелянта і на припинення дії договору поруки, оскільки за умовами договору він діє до остаточного виконання сторонами взятих на себе зобов"язань (п.8.3 додаткової угоди та п. 5.3 договору поруки). Згідно умов кредитного договору №1602/2007-Ф від 11.10.2007 року, строк виконання зобов"язання встановлено 11.10.2012 року (а.с. 10), а додатковою угодою 11.10.2013 року, таким чином пред"явлення письмової претензії 22.11.2011 року та звернення з позовом 10.01.2012 року не свідчить про припинення договору поруки.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Гусятинського районного суду від 16 лютого2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.В. Бершадська