АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа 22ц-2543                                                                                                              Головуючий у 1 інстанції - Кулигін Є.В.

Категорія                                                                                                                                                   Доповідач - Ступіна Я.Ю.    -

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі: головуючого: Ступіної Я.Ю. суддів: Темнікової В.І., Мартинюка В.І. при секретарі: Нагорному А.Є. за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ДП "Ровенькиантрацит" на рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 07 червня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ДП "Ровенькиантрацит" в особі ВП шахта "Ворошиловська" про надання вугілля на побутові потреби, -

встановила:

Рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області від 07.06.2006р. позов задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто 387,20грн., які були утримані з позивача за вугілля, надане йому у 2001р. та відповідача зобов'язано надати позивачу вугілля на побутові потреби за 2002р., 2003р. і перше піврріччя 2004р. у кількості 15 т. Крім того, з відповідача у доход держави стягнуто 51грн. судового збору та 7,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, вважая, що суд при його ухвалені порушив норми матеріального і процесуального права, та направити справу на новий розгляд або закрити провадження по справі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, був повідомлений належним чином.

Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши позивача, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла такого висновку.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач, як працівник відповідача, мав право на отримання від нього вугілля в період 2001-2004років, але з поважних причин, а саме: незаконне звільнення з роботи, не отримав вугілля в період 2002р. -перше півріччя 2004р. кількістю 5т., а за вугілля, надане йому у 2001р., відповідач незаконно утримав з позивача 387,20грн.

Висновки суду є законними та обгрунтованими.

Судом повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, на підставі яких він дійшов висновків; ці обставини доведені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивач з 12.12.1993р. працював у відповідача - підприємство з видобутку вугілля - на підземних роботах; 18.09.2001р. був звільнений за п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Поновлен на роботі 28.02.2003р., але 05.06.2003р. наказ про поновлення на роботі було скасовано. Остаточно був поновлен на роботі 19.05.2004р.

У зв'язку зі звільненням позивача відповідач утримав з нього 387,20грн. за надане вугілля за період з 18.09.2001р. до кінця 2001 року.

Оскільки звільнення позивача рішенням суду було визнано незаконним і позивача було поновлено на роботі, то відповідно до ст.43 ч.7 Гірничого Закону України та п.2.1 Положення про порядок забезпечення паливом на побутові потреби в підрозділах ДП "Ровенькиантрацит" (далі - Положення) висновок суду про право позивача на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби у розмірі 5,9 т на рік, та обов'язок відповідача надати йому таке вугілля у спірний період є правильним.

Оскільки відповідач при розгляді справи не заявляв про застосування позовної давності, то суд і не застосовував її, що відповідає вимогам ч.З ст.267 ЦК України.

Посилання відповідача на строк, передбачений п.6.2 Положення, є необгрунтованим, оскільки цей строк передбачен для звернення працівника саме до відповідача за випискою вугілля, а не для вирішення спору в судовому порядку.

Крім того, п.6.3 Положення передбачено, що право на отримання вугілля утрачають особи, які не виписали вугілля без поважних причин у встановлені строки.

Але позивачем цей строк пропущено у зв'язку з тим, що у судовому порядку між цими ж сторонами вирішувався спір про його звільнення.

Згідно п.4.2 Положення право вирішувати про те, хто із членів сім'ї буде отримувати паливо, надається сім'ї.

Тому довод апеляційної скарги відповідача про те, що син позивача чи його дружина мали право на отримання вугілля, але не скористалися цим правом, є необгрунтованим.

Крім того, син відповідача, призваний на військову службу, на цей час працював менш ніж шість місяців, тому згідно п.2.1 Положення не мав права на безоплатне отримання вугілля, а відповідно до п.2.15 Положення - не мала такого права і його сім'я.

Оскільки дружина позивача не зареєстрована за адресою, де мешкає позивач, то згідно п.5.2.1 Положення і вона не мала права на отримання вугілля.

Згідно п. 5.2.1.2 Положення особи, які мають право на отримання вугілля, надають довідку квартальной про спосіб благоустрою житла.

В матеріалах справи є така довідка про те, що у позивача у спірний період було пічне опалення.

Тобто, ця довідка є належним доказом, а відповідач на спростування факту пічного опалення будинку позивача доказів не надав.

Згідно ст.ст.28, 29 ЦПК України та ст.80 ЦК України відповідачем у суді можуть бути саме юридичні особи, а не їх підрозділи.

По справі відповідачем є юридична особа, а підрозділ відповідача - шахта "Ворошиловська" - не є юридичною особою.

Тому довод скарги про те, що суд незаконно поклав на відповідача обов'язок надати позивачу вугілля у спірний період є необгрунтованим.

Необгрунтованим є і довод скарги про порушення судом ст.235 КЗпП, оскільки до спірних правовідносин вона не стосується.

Таким чином суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ДП "Ровенькиантрацит" відхилити.

Рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 07 червня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ДП "Ровенькиантрацит" в особі ВП шахта "Ворошиловська" про надання вугілля на побутові потреби залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, однак на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.