АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 5897 Головуючий у 1 інстанції
2006 р. Носик М.А.
Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.
Суддів: Коваленко А.І.
Каракуші К.В.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 29 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського обслуговуючого багатофункціонального кооперативу "Єдність" (далі - СОБК "Єдність") про стягнення середньої заробітної плати у зв'язку з невиконанням рішення суду, -
УСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до СОБК "Єдність" про стягнення заборгованості за час затримки по виплаті заробітної плати.
У позові зазначала, що працювала в СОБК "Єдність" на посаді головного економіста з 18.09.2002 року по 15.09.2005 року. В день звільнення з нею не було проведено розрахунок по заробітній платі, а також не виконано рішення Василівського районного суду Запорізької області від 24.11.2005 року про стягнення з відповідача на її користь заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 16 вересня по 24 листопада 2005 року.
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила суд стягнути з СОБК "Єдність" на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 8041 грн.99 коп.
Згодом ОСОБА_1 доповнила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за весь час затримки з 24 листопада по 15 серпня 2006 року в розмірі 12171 грн.30 коп.
Заочним рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 29 серпня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі на це рішення суду ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, постановити нове рішення, яким її позов задовольнити у повному обсязі.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2005 року, яке набрало законної сили, стягнуто з СОБК „Єдність" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 587 грн. 27 коп., компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 969 грн. 97 коп., вихідну допомогу в розмірі 1217 грн.13 коп., а також середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 3217 грн.70 коп., а всього - 5992 грн.07 коп.
Проте, позивачка, посилаючись на те, що це рішення суду не було виконане, знову пред'явила позов до того самого відповідача й просила, керуючись ст. 117 КЗпП України, стягти середній заробіток за затримку розрахунку за наступний період із часу ухвалення рішення, тобто з 24 листопада по 15 серпня 2006 року.
Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив правовідносини сторін та прийшов до правильного висновку про відмову у задоволені позову, оскільки спір про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку вже вирішено і відповідно до вимог ч.2 ст. 117 КЗпП України розмір відшкодування за час затримки розрахунку визнається на день вирішення спору по суті.
Відповідно до положень Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року з наступними змінами рішення суду є актом правосуддя, що остаточно вирішує спір з заявлених підстав на день його розгляду.
До того ж, після набрання рішенням суду законної сили, правовідносини сторін із сфери вирішення спору переносяться у виконавчу сферу і на цій стадії ст. 117 КЗпП України не регулює відносини між сторонами.
Доводи апелянта про те, що заборгованість по заробітній платі, яка стягнута по рішенню суду частково відшкодована тільки 15 вересня 2006 року, тому вона має право стягнути середній заробіток за затримку розрахунку з 24 листопада по 15 серпня 2006 року безпідставні, оскільки позивачка помилково тлумачить норми ст. 117 КЗпП України про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, маючи на увазі, що „день фактичного розрахунку" - це день фактичного виконання рішення суду, що спростовується вищевикладеними вимогами закону.
Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає, доводи апелянта не спростовують рішення суду.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314,315 ЦПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити
Заочне рішення Василівського районного суду Запорізької області від 29 серпня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.