справа № 462/2989/13-ц
УХВАЛА
16 квітня 2013 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи – житлово-будівельного кооперативу «Виробник-5» про поновлення строку позовної давності, визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та визнання договору дарування недійсним, суд, –
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 – П. М. звернувся до суду із позовом, в якому просив поновити строк звернення до суду, визнати за ним право власності на частку у спільному майні подружжя, а також визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 21.06.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що зазначена квартира є спільним майном подружжя, але відповідач 21.06.2007 року подарувала спільну квартиру ОСОБА_4 Вважаючи, що відповідачка не мала права без його згоди розпоряджатись спільним майном подружжя, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ціну позову щодо вимог майнового характеру. Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру встановлений у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів заробітної плати. Як вбачається з матеріалів справи, позивач ставить вимогу про визнання права власності на частку у спільному майні, що є вимогою майнового характеру, але ціни позову не зазначено, до того ж судовий збір сплачено в розмірі меншому, ніж передбачено законом.
Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, на яку покликається позивач. Як вбачається з позовної заяви, позивач покликається на те, що після реєстрації шлюбу, він поселився у спірну квартиру, зареєструвався в ній і продовжував разом з відповідачкою сплачувати пайові внески, однак не зазначає жодних доказів, які могли б бути підставою для підтвердження таких фактів. Крім цього, позивач зазначив, що пайовий внесок був виплачений у 1980 році, тобто на час спільного проживання з відповідачкою, проте не зазначає доказів на підтвердження таких обставин.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст.121 ЦПК України суддя залишає позовну заяву без руху, якщо така подана без дотримання вимог, викладених у ст. 119, 120 ЦПК України.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме в позові не зазначено ціни позову, судовий збір сплачено в розмірі меншому, ніж передбачено законом, та не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, на яку вона покликається – позовну заяву слід залишити без руху.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, –
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – залишити без руху.
Позивач має право протягом строку, який не перевищує п’яти днів усунути недоліки позовної заяви. Якщо позивач усуне зазначені недоліки позовної заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше така є неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Бориславський Ю. Л.