Справа № 22ц-2995/06                                                                            Головуючий в інстанції

Категория 41                                                                                          Фастовець В.М.

Доповідач Гаврилюк В.К.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня 23 дня судова палата в цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого :         Гаврилюка В.К.

членів суду             Запорожця М. И. Дріфанова О. М.

секретаря :              ДідикН.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу

за апеляційною скаргою Прокуратури м. Лисичанська, Луганської області

на рішення Лисічанського міського суду Луганської області   від 8 серпня 2006

року

по справі за позовом    Прокурора м . Лисичанська , Луганської області, в особі

Новодружеської міської Ради до ОСОБА_1 про стягнення

шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги прокурора м. Лисичанська задоволені  частково : стягнено з ОСОБА_1 на користь Новодружеської міської Ради  шкода у розмірі 90,74грн., державне мито у розмірі 51 грн.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального закону, порушені вимоги процесуального закону.

Вислухавши доповідь судді,розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи.

Так, судом встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу від 12 грудня 2002р. відповідач придбав у власність комплекс будівель і споруд, розташованих АДРЕСА_1.

Відповідно до п.З зазначеного договору купівлі - продажу право власності перейшло до відповідача після повного погашення суми продажу, тобто 28 лютого 2001року.        

6.04.2004р. відповідач , на підставі договору дарування, провів відчуження вказаного комплексу будівель і споруд, право власності на які було зареєстровано за новим власником у БТІ м. Лисичанська 26.04.2004р., за період часу, з 12 грудня 2002р. по 6 квітня 2004р. договір оренди земельної ділянки під комплексом будівель і споруд з відповідачем не укладався, плату за землю він не вносив. Сторони не заперечують тих обставин, що відповідач намагався придбати землю у власність, або укласти договір оренди, але йому в цьому було безпідставно відмовлено і цим обставинам надані докази в матеріалах справи.

Задовольняючи позов частково, суд обґрунтовано врахував те, що відповідно до ч.І ст. 206 ЗК України користування землею в Україні є платним. Відповідно до ст.ст. 2,5 Закону України "Про плату за землю" плата за землю стягується у вигляді земельної чи орендної плати, об'єктом сплати за землю є земельна ділянка, яка знаходиться у власності чи користуванні, в тому числі і на умовах оренди. Плата за землю відноситься до загальнодержавних обов'язкових платежів, контроль за сплатою та своєчасністю здійснюється державними податковими органами, та іншими державними органами в межах їх повноважень.

Судом встановлено, що відповідач поза межами споруд і будівель самовільно здав в оренду іншим особам 1600 кв.м. землі, якою не розпоряджався позивач і отримав орендну плату у розмірі 913 гривень 28 копійок, які перерахував позивачу. Різницю в розмірі 90 гривень 74 копійки суд стягнув з відповідача. У судовому засіданні не надано доказів, яким чином Новодружеська міська рада могла використовувати всю земельну ділянку під комплексом будівель і споруд, придбаних відповідачем за весь час користування земельною ділянкою.

Суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Зважаючи на викладене, доводи представника прокуратури про порушення матеріального закону та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

. Апеляційну   скаргу      прокурора  м.   Лисичанська  Луганської   області відхилити.

Рішення Лисічанського міського суду Луганської області від 8 серпня 2006 року за позовом прокурора міста Лисичанська на користь держави в особі Новодружеської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: