Справа 22-9311 -2006 p.                                                           Головуючий 1 інстанції Бескровна. О.Л.

Категорія 11                                                                                  Доповідач Бабакова Г.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2006 року                                             Апеляційний суд Донецької області

у складі: головуючого Бабакової Г.А. суддів: Азевича В.Б., Троценко Л.І. при секретарі Тума О.В.

розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Конфар" на рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 29 червня 2006 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конфар" до ОСОБА_1 з участю третіх осіб ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Донецького нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання довіреності недійсною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач оскаржує в апеляційному порядку рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 29 червня 2006 року , яким відмовлено у задоволенні вказаного позову.

Апелянт посилається на те, що , ухвалюючи рішення та відмовляючи у задоволенні позову, суд дійшов неправильного висновку про те, що оспорювана довіреність , яку видав ОСОБА_1. ОСОБА_2. на здійснення від його імені повноважень учасника ТОВ "Конфар", не суперечить вимогам ст. 100 ЦК України, що ОСОБА_1. мав право уповноважити ОСОБА_2 на участь у загальних зборах товариства, на отримання дивідендів, підписувати від його імені будь - яких змін до установчих документів товариства, вивести його зі складу учасників товариства, розпорядитись належною йому долею в майні підприємства, одержувати інформацію про фінансово - господарську діяльність товариства. Апелянт посилається також на те, що суд не врахував, що представництво не може здійснюватись на підставі довіреності, воно виникає з договору доручення, а такий письмовий договір не було укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В засідання апеляційного суду представник позивача , відповідач та треті особи не з"явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином

Суд першої інстанції , ухвалюючи рішення і відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що відповідач ОСОБА_1 є учасником ТОВ "Конфар". 22 квітня 2006 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 посвідчена довіреність ОСОБА_1 від 22 квітня 2006 року, якою він уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси на загальних зборах товариства, отримувати дивіденди та інші виплати учасникам товариства , підписувати зміни до статуту та установчого договору, при необхідності   вивести його   зі складу учасників товариства, отримати у зв"язку з виходом із товариства належну йому частку в майні товариства, розпоряджатися належною йому часткою в майні підприємства, одержувати інформацію про фінансову господарську діяльність підприємства.      

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 залишився учасником вказаного товариства, окремо своє особисте немайнове право участі в товаристві ОСОБА_2. вказаною довіреністю не передав, що ця довіреність не суперечить вимогам ст. 100 ЦК України, яка передбачає .

Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального права.

Зокрема, суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 своє особисте немайнове право участі у товаристві вказаною довіреністю не передав, він не передав свої права та обов"язки, залишився учасником вказаного товариства. З довіреності видно, що він уповноважив ОСОБА_2 здійснювати свої права та обов"язки у товаристві, що не суперечить вимогам ст.100 ЦК України.

Не ґрунтуються на законі і доводи апеляційної скарги про те, що представництво ОСОБА_2 не може здійснюватись за вказаною довіреністю, оскільки її видано не на підставі письмового договору доручення.

Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конфар" відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 29 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.