Справа № 22-10203-2006 p. Головуючий 1 інстанції Білак С.В.
Категорія 19 Доповідач Бабакова Г.А.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Бабакової Г.А. суддів : Азевача В.Б., Троценко Л.І. при секретарі Тама О.В.
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Димитров на рішення Димитровського міського суду від 23серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Димитров,3-я особа -Державне підприємство "Красноармійськвугілля" про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з виробничою травмою,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Димитровського міського суду від 23 серпня 2006 року, яким з нього на користь позивача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 19000грн.
Апелянт посилається на те, що , ухвалюючи рішення, суд не врахував, що факт заподіяння позивачеві моральної шкоди не підтверджено доказами, що дія положення про відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України Про державний бюджет України на 2006 рік. Просить скасувати рішення і відмовити у задоволенні позову.
У засіданні апеляційного суду представник відповідача Гребенюк Н.І. наполягала на скарзі , позивач та 3-я особа у судове засідання не з"явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що позивач працює на шахті ім. О.Г.Стаханова ІНФОРМАЦІЯ_1. 28 грудня 2003 року під час роботи з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого його було травмовано і він отримав перелом хребта першого ступеню. Висновком МСЕК від 5 листопада 2004 року йому вперше було встановлено втрату 50% працездатності і третю групу інвалідності, а при повторному огляді висновком МСЕК від 9 грудня 2005 року йому встановлено втрату 45% працездатності і третю групу інвалідності безстроково. Внаслідок травми , втрати частково працездатності позивачеві заподіяно моральну шкоду , яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу ушкодження здоров"я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя і що розмір моральної шкоди становить 19000 грн., а не 40000 грн., як вважав позивач.
Апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а рішення суду зміни з наступних підстав .
Задовольняючи частково позов суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального законодавства.
Зокрема, суд обгрунтовано виходив з того, що позивач під час роботи був травмований, йому заподіяно перелом хребта, внаслідок чого висновком МСЕК від 9 грудня 2005 року його визнано інвалідом 3-ї групи з втратою 45% працездатності безстроково. Суд дійшов правильного висновку , що позивачеві внаслідок травми та часткової втрати працездатності заподіяна моральна шкода , Але висновок суду про розмір моральної шкоди в сумі 19000 грн. не відповідає встановленим обставинам щодо моральної шкоди. Суд не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру відшкодування. Встановлені судом обставини свідчать про те , що позивачеві заподіяно моральну шкоду у розмірі 14000 грн. Тому рішення суду в цій частині підлягає зміни, з відповідача на користь позивача слід стягнути у відшкодування моральної шкоди 14000 грн., що відповідає вимогам ст., ст. 21,28 Закону України " Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Доводи апеляційної скарги про те , що факт спричинення позивачеві моральної шкоди не підтверджено доказами , необгрунтовані. Вказаний факт підтверджено актом розслідування травми, висновками МСЕК, медичними довідками про лікування позивача у зв"язку з травмою. Доводи, що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки дія положення вказаного Закону щодо відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік" необгрунтовані, оскільки право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло до прийняття вказаного Закону, цей Закон не скасовує Закон України" Про загальнообов"язкове державне, соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності". Крім того відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням проводиться з іншого фонду , а не з того, про який йдеться у Законі України" Про державний бюджет України на 2006 рік" .
Керуючись ст., ст. 307,309 ,314 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Димитров задовольнити частково.
Рішення Димитровського міського суду від 23 серпня 2006 року змінити . Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Димитров на користь ОСОБА_1 14000 ( чотирнадцять тисяч ) грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді: