Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2013 р. Справа №805/72/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 40 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Спасової Н.В.,
при секретарі Симоновій Ю.Ю.,
за участю представників:
позивача - Чебаненка Є.О.
відповідача - Кваніна Д.О., Головіної Н.М.
адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2011 рік у сумі 56565,10 грн., та пені у сумі 4966,43 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач, відділення Фонду) звернулося до суду з зазначеним позовом, в якому просило стягнути з публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» (далі відповідач, товариство) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2011 рік у сумі 56565,10 грн. та пеню у сумі 4966,43 грн. В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідач, в порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.2007 року за № 70 у 2011 році не виконав норматив з працевлаштування інвалідів. Так, згідно поданого відповідачем звіту за формою № 10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача за 2011 рік становила 1060 осіб, тобто, на підприємстві повинно бути працевлаштовано 42 інваліда. Фактично ж за даними звіту в товаристві працювало 37 інвалідів. Таким чином, відповідач мав сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі 141565,10 грн. Фактично протягом 2012 року ПАТ « Кіндратівський вогнетривкий завод» сплатив 85000,00грн. адміністративно-господарських санкцій, в зв'язку з чим несплаченою залишилась сума у розмірі 56565,10 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку, а також пеню у розмірі 4966,43 грн., нараховану на суму несплачених адміністративно-господарських санкцій.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити. Додатково зазначив, що у поданих відповідачем звітах до центру зайнятості не зазначена кількість вакантних місць для працевлаштування інвалідів, що слід трактувати як невиконання вимог закону, яке тягне застосування адміністративно-господарських санкцій.
Крім того, представником позивача до суду було подане клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, виходячи з факту добровільного погашення відповідачем протягом 2012 року значної частини суми боргу за адміністративно-господарськими санкціями, яка здійснювалася періодично, щомісячно, певними сумами, виходячи з фінансового стану відповідача. Зазначене давало позивачу підстави вважати недоцільним звернення до суду та розраховувати на погашення відповідачем боргу у повному обсязі у досудовому порядку.
Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення на позовну заяву в яких вказав на її безпідставність та зазначив, що відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань покладається на Державну службу зайнятості. Зазначений Закон не містить норм, які б зобов'язували підприємство самостійно здійснювати пошук та працевлаштування інвалідів. Підприємство лише зобов'язане створити робочі міста для цієї категорії громадян. Зазначений обов'язок відповідачем виконаний. На виконання вимог Закону протягом 2011 року товариство інформувало Дружківський міський центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів (ф.3-ПН), проте, вказаною установою жодного інваліда для працевлаштування в ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» направлено не було. Оскільки відповідач прийняв всі залежні від нього міри для працевлаштування інвалідів на створені відповідно до Закону робочі місця, то посилаючись на відсутність вини у господарському правопорушенні, просив у задоволенні позову відмовити. (а.с.30-31, 81)
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, надали пояснення, аналогічні викладеному в письмових запереченнях на позов. Додатково зазначили, що крім подання до центру зайнятості звітів за формою 3-ПН товариство зверталося з листами про направлення для працевлаштування інвалідів до міських товариств інвалідів, але їх зусилля з самостійного пошуку та працевлаштування інвалідів на вільні робочі місця видалися марними. Відповідаючи на запитання суду щодо не зазначення щомісячно у поданих звітах за формою 3-ПН про наявність вакансій саме для інвалідів, представник відповідача відповів, що товариство виходило з актуальності інформації про наявність таких вакансій, відображених у поданих раніше звітах.
Щодо клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду представники відповідача проти його задоволення не заперечували, підтвердили, що виходячи з неможливості одразу і в повному обсязі сплатити адміністративно-господарські санкції товариством у добровільному порядку протягом 2012року вносилися суми на їх погашення.
Протокольною ухвалою суду від 09 квітня 2012 року клопотання представника позивача задоволено. Визнані поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки протягом 2012 року відбувалась часткова щомісячна добровільна сплата відповідачем адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році, що впливало на доцільність звернення до суду з позовом про їх стягнення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, яку слід застосувати до спірних правовідносин, суд встановив наступне.
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.2002 року (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин), є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів України, і діє на підставі Положення про Донецьке відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Згідно п. 3, п. 4 зазначеного Положення Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Судом встановлено, що відповідач у справі публічне акціонерне товариство «Кіндратівський вогнетривкий завод» , код ЄДРПОУ 00191767, зареєстроване в якості юридичної особи 04.01.1995 року виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області. (а.с.32)
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, складеного відповідачем та поданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 1060 особи. Разом з тим, у звіті зазначена кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 42 особи, середньооблікова кількість інвалідів, що фактично працювали протягом року на підприємстві - 37 осіб. В зазначеному звіті, виходячи з показника середньої заробітної плати штатного працівника та невиконання нормативу з працевлаштування 5 інвалідів відповідачем були визначені до сплати адміністративно-господарські санкції у розмірі 141565 грн.(а.с.10)
З виписок по рахунку позивача встановлено, що відповідачем протягом 2012 року сплачені адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2011рік у сумі 85000,00грн. (а.с.41-47) Залишилася несплаченою сума адміністративно-господарських санкцій у розмірі 56565,10 грн.
Зазначена обставина також підтверджується розрахунком суми адміністративно-господарських санкцій, зробленим позивачем, який є додатком до позову (а.с.8)
Крім того, за несплату вказаних санкцій позивачем була нарахована пеня у розмірі 4966,43 грн., згідно розрахунку суми пені на заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2011 році.(а.с.9)
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі, з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до п. 4 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість" від 23.02.2006 р. підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У судовому засіданні із звіту за Формою № 10-ПІ (а.с.10), копії Наказу «Про внесення змін до штатного розкладу» № 130 від 14.07.2011року (а.с.33) встановлено, що відповідач вимоги закону щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів виконав у повному обсязі. Для працевлаштування інвалідів створив 42 робочих місця.
З листа Дружківського міського центру зайнятості № 837/02 встановлено, що відповідачем у 2011року було подано 17 звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій, в п'яти з яких зазначено про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів. Крім того, з вказаного листа вбачається, що протягом 2011року Дружківським міським центром зайнятості з метою працевлаштування до ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» інваліди не направлялися. (а.с.79)
З копій звітів за Формою № 3-ПН встановлено, що відповідач впродовж 2011року подав до Дружківського міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів за січень (а.с.62), лютий (а.с.63,64), березень (а.с.65), травень ( а.с.66), вересень (а.с.67, 37) та жовтень (а.с.36) 2011року. Доказів подання відповідачем до Дружківського МЦЗ звітів про наявність вакансій для інвалідів у квітні, червні, липні, серпні, листопаді та грудні 2011року відповідачем до суду не надано.
Отже, обов'язок з щомісячного подання до центру зайнятості звіту про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів відповідач виконав частково. За шість місяців 2011року зазначені звіти ним були подані, а за інші 6 місяців відповідач необхідні звіти не подав. При цьому, суд відхиляє посилання представника відповідача на відсутність обов'язку щомісячного повідомлення центру зайнятості про наявність вакансій для інвалідів та актуальність раніше поданих відомостей у разі не направлення центром зайнятості інвалідів для працевлаштування у попередньому періоді, оскільки ч.4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» на підприємства, установи і організації незалежно від форми власності покладений обов'язок з щомісячного подання центрам зайнятості у повному обсязі даних про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
Також з листів за №№ 1-206Д, 1-205Д та відповідей на них встановлено, що в 2011 році відповідач звертався до Дружківського міського товариства інвалідів «Первоцвіт» та Костянтинівського товариства інвалідів «Друг» з проханням у направленні для працевлаштування в ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» інвалідів, але зазначеними товариствами інваліди до відповідача не направлялися.(а.с.34-35, 38-40)
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач вимоги закону щодо створення робочих місць для інвалідів виконав частково, тобто протягом половини 2011року приймав визначені у законі необхідні та можливі заходи з працевлаштування інвалідів, а протягом інших 6 місяців такі заходи ним не вживалися. Отже, виходячи з фактичних установлених судом обставин, а також враховуючи принципи та підстави застосування адміністративно-господарських санкцій, суд приходить до висновку про необхідність пропорційного їх застосування, тобто накладення виключно за період, в якому мали місце порушення діючого законодавства з боку відповідача.
Оскільки за 12 місяців 2011 року сплата адміністративно-господарських санкцій визначена у розмірі 141565,10 грн., виходячи з наявності підстав для застосування до відповідача цих санкцій лише за 6 місяців, суд приходить до висновку про обов'язок ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» сплатити 50% розміру зазначених санкцій, тобто суму 70782,55грн.( 141565,10 грн. : 2).
Враховуючи, що протягом 2012року відповідач вже сплатив адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць з працевлаштування інвалідів у 2011році у загальному розмірі 85000,00грн., приймаючи до уваги відсутність підстав для сплати частини адміністративно- господарських санкцій у розмірі 70782,55грн., суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення 56565,10 грн. та пені у сумі 4966,43 грн., а тому у задоволенні позову вважає за необхідне відмовити.
Що стосується доводів представника позивача про не зазначення відповідачем у звітах за формою 3-ПН про наявність усіх вакансій для працевлаштування інвалідів суд зазначає, що у відповідності до положень Інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 роботодавець зобов'язаний у зазначеному звіті вказати лише : 1) характеристику вакантного місця (назву та код професії, умови праці, режим роботи, умови соціальної сфери, заробітну плату, уключаючи додаткові матеріальні заохочення тощо); 2) вимоги до кандидата на вакансію (стаж роботи за професією, вимоги щодо рівня освіти претендента) та 3) додаткові вимоги, якщо такі висуваються. При цьому, у графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ), із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. Наявність вільного робочого місця (вакантної посади) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під встановленими шифрами.
Отже, із змісту вищезазначеної Інструкції та наведених її положень не вбачається обов'язку роботодавця у звіті за формою 3-ПН вказувати кількість місць по кожному вільному робочому місту або щодо кожної категорії громадян, які можуть бути влаштовані на вакантну посаду. За таких обставин, суд відхиляє вказані доводи представника позивача та приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2011 рік у сумі 56565,10 грн. та пені у сумі 4966,43 грн.,- відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 09 квітня 2013 року, в присутності представників сторін. Повний текст постанови виготовлений 10 квітня 2013року.
Суддя Спасова Н.В.