Справа №2-487/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 вересня 2008 року                   м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: Вітковського С.В.,

з участю секретаря: Корби В.І.,

позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника позивачів адвоката ОСОБА_4, представника відповідача адвоката ОСОБА_5, представника третьої особи Колесник І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди та моральної в результаті ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди заподіяної в результаті ДТП.

ОСОБА_1 свої позовні вимоги мотивує тим, що він на підставі доручення керував транспортним засобом марки «Мазда 323», державний номерний знак НОМЕР_1, і 8 березня 2008 року  рухався в смт. Вендичанах Могилів-Подільського району де в районі газової АЗС ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2108»  пересік суцільну смугу дорожньої розмітки, виїхав на зустрічну смугу руху і допустив зіткнення з його, позивача,транспортним засобом.

Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 02  квітня 2008 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КпАП України і накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 68 гривень штрафу в дохід держави.

Внаслідок ДТП належному його, ОСОБА_1, транспортному засобу було заподіяно ушкодження на загальну суму відновлювальних робіт в розмірі 61761 грн.. В зв'язку із цим відновлення автомобіля є економічно недоцільним і тому вартість завданого матеріального збитку по транспортному засобу складає згідно висновку експерта 14865,18 грн.. В результаті протиправних дій відповідача, він, ОСОБА_1  отримав тілесні ушкодження, змушений був лікуватися та витратив 500 грн.

Крім матеріальної шкоди йому було заподіяно моральну шкоду, бо отримані ним в результаті ДТП тілесні ушкодження стали причиною моральних страждань, втратив душевний спокій. Постійно нервував через отримані дружиною тілесні ушкодження. Свою моральну шкоду оцінює в розмірі 8000 грн..

ОСОБА_2 свої позовні вимоги мотивує тим, що вона разом зі своїм чоловіком  ОСОБА_1 8 березня 2008 року о 8 годині 30 хвилин  їхали в місто Могилів-Подільський автомобілем «Мазда-323». В якості пасажира сиділа на передньому сидінні вищевказаного автомобіля.

В смт. Вендичанах Могилів-Подільського району Вінницької області, біля газової АЗС, ОСОБА_3,керуючи транспортним засобом марки „ВАЗ-2108" державний номерний знак НОМЕР_2, пересік суцільну лінію дорожньої розмітки і здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, що призвело до зіткнення з належним їм транспортним засобом. В результаті таких дій відповідач пошкодив автомобіль "Мазда-323" державний НОМЕР_1, і вона отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 02  квітня 2008 року Наконечного ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КпАП України і накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 68 гривень штрафу в дохід держави.

В результаті протиправних дій відповідача вона, ОСОБА_2, отримала наступні тілесні ушкодження: ЗЧМТ, струсом мозку, забоєм шийного відділу хребта, обличчя, лівого плеча, кістей,  садини, забій лівого коліна.

Змушена була стаціонарно лікуватися в травматологічному відділенні Могилів-Подільського МТМО з 8 березня 2008 року по 26 березня 2008 року. В подальшому в Вінницькій обласній психіатричній лікарні ім. Ющенка їй було виставлено додатковий діагноз: проміжний період поєднаної травми, ЗЧМТ, струс головного мозку, забій шийного відділу хребта, стійкий цефалгічний та цервікогічний синдром.

На лікування було витрачено 1917 гривень 50коп., що підтверджується відповідними чеками та накладними на придбання медикаментів.

Крім матеріальної шкоди зазнала моральної шкоди, бо отримані в результаті ДТП тілесні ушкодження   стали причиною моральних страждань, втратила здоров'я та душевний спокій. Під час лікування переносила сильний фізичний біль та терпіла великі незручності, бо не могла рухатися. Лікування в лікарні вплинуло на реалізацію її намірів та ділових стосунків.

Моральну шкоду оцінює в 20000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги неодноразово змінював і оскільки страховиком йому виплачено 14228 грн.04 коп. за пошкоджений автомобіль та 270 грн., як він вважає, за проведену ним експертизу, остаточно їх уточнивши просив стягнути на його користь 637,34 грн. залишкової вартості транспортного засобу невиплаченої страховиком, 470 грн. за послуги евакуатора, 1209,75 грн. за отримане лікування внаслідок ДТП, 230 грн. недоплачених страховиком витрат за проведення автотоварознавчої експертизи. Пояснив, що діями відповідача йому завдано не лише матеріальну, а й моральну шкоду на суму 20000 грн.. 

Позивачка ОСОБА_2 також свої позовні вимоги неодноразово змінювала, але остаточно уточнила їх і просила стягнути з відповідача 1966 грн. витрат на лікування,які складаються із  690  грн. 50 коп. за стаціонарне лікування не доплачених страховою компанією ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс», 1275,50 грн. витрат на додаткове придбання ліків, 225,50 грн. транспортних витрат та 20000 грн. моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково, а саме погодився сплатити 510 грн. франшизи, яку не було сплачено страховиком ОСОБА_1 при відшкодуванні вартості пошкодженого автомобіля відповідно до умов договору страхування. Вказав, що в іншій частині вимоги позивачів є необґрунтованими, бо страховиком було відшкодовано  всю шкоду в повному обсязі відповідно до наданих позивачами документальних підтверджень. Вважає,  що кошти на придбання медикаментів для лікування ОСОБА_1 відшкодуванню не підлягають, бо позивач травм не зазнав, постійно ходив на роботу і не повідомив санітарну частину військової частини, де він проходить службу і зобов'язаний там лікуватись, про необхідність такого лікування. Додаткові кошти на лікування ОСОБА_2 також не підлягають відшкодуванню, оскільки немає відомостей, що таке лікування їй було потрібне і вона його проводила за свої кошти. Моральної шкоди позивачам не завдав.

Представник третьої особи - страхової компанії ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс» Колеснік І.О. суду пояснила, що страховою компанією ОСОБА_2 виплачено 1227 грн. витрат на лікування за наданими   накладними про придбання ліків від 19 березня 2008 р. на суму 275 грн.15 коп., від 22.04.2008 р. на суму 917 грн.90 коп., довідкою з аптеки про вартість медикаментів на суму 724 грн.45 коп. та підтверджуючими ці документи чеками. Не відшкодовано залишилось 690 грн.50 коп., бо всі представлені ОСОБА_2 документи перевіряла медична комісія страхової компанії і виходячи з діагнозу поставленого лікарями і призначеного позивачці лікування, визначала чи дійсно ті чи інші медикаменти підлягали нею застосуванню для лікування наслідків травм від ДТП. Окремі з медикаментів визнані такими, що не підлягали застосуванню і тому їх вартість не оплачена.

 ОСОБА_1  компанією виплачено 14228,04 грн. на відшкодування шкоди   завданої транспортному засобу і 270 грн. за надання послуг евакуатором, хоча в квитанції помилково вказано, що це витрати за експертизу. Виплата коштів здійснювалась на підставі висновку автотоварознавчого дослідження  проведеного з ініціативи страхової компанії та за її кошти. За проведену з ініціативи позивача автотоварознавчу експертизу кошти йому не виплачувались і не можуть бути виплачені, оскільки ним цей висновок  експертизи в страхову компанію представлений не був. Згідно договору страхування франшиза становила 510 грн., а тому ця сума й не підлягає поверненню, а має бути стягнена з відповідача. Згідно висновку автотоварознавчого дослідження ринкова вартість пошкодженого автомобіля така, що він вважається фізично знищеним. Однак зі згоди ОСОБА_1 йому залишено в користування автомашину «Мазда-323», в якій вартість працездатних та ліквідних автозапчастин склала 3258,59 грн., а тому йому виплачена різниця між сумою відновлювального ремонту та вартістю залишеного в його розпорядженні автомобіля. Якби шкода заподіяна транспортному засобу позивача відшкодовувалась на підставі висновку автотоварознавчої експертизи, проведеною за його ініціативою, то страхова компанія мала забрати автомобіль, а не залишати його ОСОБА_1, бо сума матеріальних збитків за цим висновком менша, ніж за висновком автотоварознавчого дослідження.  Що стосується відшкодування інших виплат на лікування та  моральної шкоди, то позивачі до страхової компанії із відповідними заявами не звертались.

Заслухавши сторони, представника третьої особи на стороні відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що змінені позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 разом із своєю дружиною ОСОБА_2 8 березня 2008 року  рухався автомобілем  марки «Мазда 323» в смт. Вендичанах Могилів-Подільського району де в районі газової АЗС ОСОБА_3 пересік суцільну смугу дорожньої розмітки, виїхав на зустрічну смугу руху і допустив зіткнення  із автомобілем позивачів.

Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 02  квітня 2008 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КпАП України і накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 68 гривень штрафу в дохід держави.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 суду пояснив, що внаслідок ДТП автомобіль марки «Мазда-323», яким він керував на підставі доручення пошкоджено, а сам він зазнав травм.

Він за своєю ініціативою звернувся із заявою до ПП ЕНДЦ «Експертиза» про проведення автотоварознавчої експертизи. Згідно висновку цієї експертизи від 29.04.2008 р. вартість матеріально збитку завданого транспортному засобу становить 14865 грн. 36 коп.. Йому страховою компанією ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс», в якій застрахований відповідач, виплачено 14228 грн.04 коп., тому просить стягнути різницю між оцінкою завданих збитків та фактично виплаченим 637 грн.34 коп..

Від страхової компанії отримав 270 грн. - частину із сплачених ним 500 грн. за проведення експертизи, а тому залишок в сумі 230 грн. просить стягнути з ОСОБА_3.

Для транспортування пошкодженого автомобіля двічі винаймав евакуатор за послуги якого сплати 470 грн..

В зв'язку з тим, що в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження лікувався амбулаторно і йому призначені ліки на придбання яких витратив  1209 грн. 75 коп., що підтверджується чеками з аптеки та накладною і ці кошти також слід стягнути з відповідача.

Крім того, неправомірними діями відповідача завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що порушились нормальні життєві зв'язки, пережив нервове потрясіння через отримані травми самим та дружиною. Шкоду оцінює в суму 20000 грн..

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 суду пояснила, що внаслідок ДТП зазнала легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Перебувала на стаціонарному лікуванні в Могилів-Подільському МТМО з 8 по 28 березня 2008 р.. За час лікування придбавались медикаменти за власні кошти на суму 3193 грн.. Страхова компанія ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс» за наданими документами на суму 1917 грн.50 коп. виплатила лише 1227 грн., не відшкодовано залишилось 690 грн.50 коп.. Крім того, необхідне було додаткове лікування і на ліки витрачено 1275 грн. 50 коп.. Для поїздки на  консультацію у Вінницьку обласну психіатричну лікарню ім. Ющенка витратила 225 грн. 50 коп. на оплату цієї послуги. Просить недоотримані суми стягнути з відповідача.

Також від отриманих травм зазнала моральної шкоди, оскільки перенесла біль, фізичні та моральні страждання через те, що не могла вести повноцінне життя. Отримані травми відбились на працездатності і вона не може в повному обсязі виконувати свою роботу-вчителя фізкультури у школі. Моральну шкоду оцінює в 20000 грн. і просить їх стягнути з ОСОБА_3

 Однак ці обґрунтування позивачів не в повній мірі підтвердженні належними доказами.

Частини 2,3 ст.10 ЦПК України передбачають:»  Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом».

 У відповідності до ст.60 ЦПК України:» Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

      Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

      Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

      Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях».

В підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 надав суду письмові докази якими підтверджує заподіяну йому шкоду, зокрема, висновок  автотоварознавчої експертизи від 29.04.2008 р.  проведеної за його ініціативою ПП ЕНДЦ «Експертиза», згідно якої вартість матеріально збитку завданого транспортному засобу становить 14865 грн. 36 коп. та квитанцію до прибуткового касового ордера, яким підтверджено вартість оплати за проведену експертизу 500 грн.. З врахуванням того, що йому страховою компанією ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс», в якій застрахований відповідач, виплачено 14228 грн.04 коп., просить стягнути різницю між оцінкою завданих збитків та фактично виплаченим 637 грн.34 коп., а також недоплачених 230 грн. за проведену експертизу, бо вважає, що згадані виплати проводились страховиком на підставі цього висновку.

Однак суд не приймає цих доказів.

Так, в судовому засіданні з показань відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи - страхової компанії ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс» Колеснік І.О.  встановлено, що після ДТП страхова компанія залучила незалежного  спеціаліста для оцінки пошкоджень транспортного засобу потерпілого. ОСОБА_1 був повідомлений про огляд автомашини спеціалістом, однак на огляд не з'явився.

Оскільки ОСОБА_1 не погоджував із страховою компанією питання проведення автотоварознавчої експертизи ПП ЕНДЦ «Експертиза», висновок  цієї експертизи в страхову компанію, як пояснив в судовому засіданні позивач та представник страхової компанії, пред'явлений не був, відшкодування проводилось на підставі автотоварознавчого дослідження, а не згаданої експертизи, то суд не бере його до уваги як доказ по справі, а тому в частині стягнення 637 грн.34 коп. - різниці між оцінкою завданих збитків та фактично виплаченим - слід відмовити. В зв'язку з тим, що висновок згаданої експертизи позивачем реалізований не був, потреб в її проведенні фактично не було, то суд відмовляє у стягненні коштів за її проведення в сумі 500 грн. 

 Разом з тим, суд вважає, що страхова компанія виконала перед ОСОБА_1 свої зобов'язання в повному обсязі на підставі висновку автотоварознавчого дослідження проведеного за ініціативою страхової компанії.

Згідно цього висновку від 28 березня 2008 р. вартість матеріального збитку автомобіля «Мазда-323» становить 17996 грн. 63 коп., а вартість працездатних та ліквідних складових  цього автомобіля становить 3258 грн. 59 коп..

В зв'язку з тим, що автомобіль відновленню не підлягає, бо його ринкова вартість така ж як і необхідні кошти для відновлювального ремонту, страхова компанія мала виплатити позивачу 17996 грн. 63 коп., а пошкоджену автомашину у нього вилучити, проте автомобіль залишено ОСОБА_1 з його згоди, що відповідає вимогам ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в якій зазначено:» 30.1. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

30.2. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

30.3. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ».

Із вказаної суми 17996 грн. 63 коп. позивачу виплачено 14228 грн.04 коп. та залишено в його користуванні автомобіль, вартість працездатних та ліквідних частин якого становить 3258 грн. 59 коп., тобто, фактично позивачу відшкодовано 17486 грн. 63 коп. за виключенням 510 грн. франшизи, яку погоджується сплатити відповідач.

Таким чином, ОСОБА_1 було відшкодовано збитки навіть в більшому розмірі ніж страхова компанія мала б відшкодувати згідно висновку  автотоварознавчої експертизи від 29.04.2008 р.  проведеної за його ініціативою ПП ЕНДЦ «Експертиза», якби він пред'явив цей висновок компанії.

В судовому засіданні представник третьої особи - страхової компанії ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс» Колеснік І.О. надала квитанцію про перерахування ОСОБА_1 цією компанією 270 грн.. В цій квитанції вказано, що це кошти на відшкодування витрат по експертизі.

Однак Колесник І.О. пояснила, що 270 грн. відшкодовано за послуги евакуатора використаного для перевезення автомашини, а вказівка в квитанції, що це кошти на відшкодування витрат по експертизі є помилковою.

Хоч позивачі це заперечують і стверджують,що це частина коштів за проведення експертизи, а тому вважають недоплаченою суму 230 грн., проте показання представника третьої особи в цій частині підтверджуються розрахунком суми страхового відшкодування по страховому акту № 414/1-08-59 від 6.06.2008 р. в пункті 2.4 якого вказано, що позивачу нараховано 270 грн. за оплату евакуації автомашини.

З квитанцій наданих позивачем суду вбачається, що 10.03.2008 р. він сплатив 270 грн. за евакуацію пошкодженого автомобіля, а 30.04.2008 р. - 200 грн.. Оскільки ОСОБА_1 страховою компанією вже частково відшкодовано послуги евакуатора в сумі 270 грн., то суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача 200 грн. не відшкодованих витрат за послуги евакуатора.

Позивач ОСОБА_1 в підтвердження того, що лікувався від отриманих травм після ДТП, суду пояснив, що звертався до лікаря - невропатолога, який призначив лікування. Це ж підтвердила в судовому засіданні співпозивач ОСОБА_2. Надав суду медичну карту в якій зазначено, що дійсно 11.03.2008 р. позивач звертався до лікаря-невропатолога і для лікування призначені медикаменти. Представив на придбання медикаментів накладну на суму 581 грн. 60 коп. та чеки на суму 628 грн.15 коп., а всього на суму 1209,75 грн..

Дослідивши записи лікаря-невропатолога від 11.03.2008 р. в медичній карті ОСОБА_1 та накладну від 13.03.2008 р. суд вважає за необхідне стягнути з відповідача кошти в сумі 581 грн. 60 коп., оскільки із цих документів вбачається, що придбані ліки збігаються з призначеними.

Разом з тим, суд не приймає як доказ про придбання позивачем медикаментів на суму 628 грн. 15 коп. надані чеки, оскільки із них не видно які саме ліки він придбав, чи були вони призначені лікарем і чи використані для своїх потреб для лікування саме наслідків ДТП, бо відповідної довідки лікаря про призначення лікування, перелік ліків та курс лікування або рецептів суду не надано, а чеки датовані не березнем 2008 р. коли трапилась ДТП, а травнем 2008 р..   

З довідки від 18.09.2008 р. №93 аптеки про перелік та вартість ліків не вбачається, що саме ці медикаменти він придбав для свого лікування, оскільки не зазначено чи були вони йому продані, а якщо так то на підставі коли і ким виписаних рецептів, а тому вона також не приймається судом, як доказ придбання медикаментів та використання цих медикаментів для лікування наслідків ДТП.

ОСОБА_1 заявив позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн. мотивуючи тим, що під час ДТП зазнав тілесних ушкоджень, болю, моральних страждань від перерахованого та від того, що втратив автомашину, а також тому, що травми отримала його дружина ОСОБА_2, яка довгий час лікувалась і до цього часу повністю не відновила здоров'я.

Хоч відповідач ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди позов не визнав посилаючись на те, що у скоєнні ДТП була також вина ОСОБА_1, він травм не зазнав та ходив на роботу, що підтвердили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, однак суд не приймає цих заперечень, бо вони спростовуються показаннями позивачів, постановою міськрайсуду від 2 квітня 2008 р., якою відповідач визнаний винним у скоєнні ДТП, актом судово-медичного дослідження,  і вважає, що ця позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

 В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зазнав тілесних ушкоджень, переніс біль та моральні страждання як від отаманих ним самим травм і через травми отримані дружиною, пошкоджено його транспортний засіб. Однак виходячи  із оцінки отриманих тілесних ушкоджень, розумності та справедливості відшкодування шкоди, з врахуванням відшкодування матеріальних втрат позивачу суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн. моральної шкоди.

На підтвердження своїх позовних вимог про стягнення з відповідача 1966 грн. витрачених на лікування, ОСОБА_2 надала суду накладні про придбання ліків від 19 березня 2008 р. на суму 275 грн.15 коп., від 22.04.2008 р. на суму 917 грн.90 коп., довідку з аптеки про вартість медикаментів на суму 724 грн.45 коп. та чеки на суму 1275 грн., а всього на загальну суму 3193 грн.. Вказала, що за час лікування медикаменти придбавались за власні кошти.

Страхова компанія ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс» за наданими їй  ОСОБА_2  накладними про придбання ліків від 19 березня 2008 р. на суму 275 грн.15 коп., від 22.04.2008 р. на суму 917 грн.90 коп., довідкою з аптеки про вартість медикаментів на суму 724 грн.45 коп. та підтверджуючими ці документи чеками, які є в матеріалах справи (стор.51-53)  виплатила лише 1227 грн., не відшкодовано залишилось 690 грн.50 коп., тому позивач просить недоплачені страховою компанією  кошти стягнути з відповідача.

Однак суд вважає, що ця позовна вимога задоволенню не підлягає. Так, представник страхової компанії ЗАТ «УІСК «Інвестсервіс» Колесник І.О. суду пояснила, що всі представлені ОСОБА_2 документи перевіряла медична комісія страхової компанії і виходячи з діагнозу поставленого лікарями і призначеного позивачці лікування, визначала чи дійсно ті чи інші медикаменти підлягали нею застосуванню для лікування наслідків травм від ДТП. Окремі з медикаментів визнані такими, що не підлягали застосуванню і тому їх вартість не оплачена.

З досліджених в судовому засіданні записів амбулаторної карти хворої, витягу з неї вбачається, що медична комісія страхової компанії дійшла вірного висновку, оскільки в цій карті немає записів про необхідність застосування окремих, зазначених в накладних медикаментів,  а тому обґрунтовано відшкодовано лише 1227 грн.. При таких обставинах суд вважає, що в стягненні 690 грн.50 коп. слід відмовити.

Мотивуючи тим, що необхідне було додаткове лікування і на медикаменти витрачено 1275 грн. 50 коп., ОСОБА_2 надала  чеки про придбання ліків на вказану суму та довідки з аптеки від 18 та 24 вересня №92 про вартість ліків.

Однак ці чеки та довідки не  приймаються судом як докази по справі. Так, в цих документах не зазначено на підставі коли і ким виписаних рецептів ці медикаменти їй продані і чи дійсно вони позивачкою придбавались. Суду також не надано доказів у виді довідок лікарів про необхідність додаткового лікування, тривалість курсу цього лікування, перелік та кількість медикаментів необхідних для цього, а також, що це лікування пов'язано з наслідками ДТП. Крім того, з наданих довідок вбачається, що вони датовані різними числами, проте під одним №92, а чеки датовані травнем 2008 р., хоч ДТП трапилось в березні.

При таких обставинах в цій частині позову слід відмовити.

ОСОБА_2 в судовому засіданні стверджувала, що для поїздки на  консультацію у Вінницьку обласну психіатричну лікарню ім. Ющенка витратила 225 грн. 50 коп.. Однак докази, які б підтверджували, що ці кошти нею дійсно витрачені суду не надані, а тому ця вимога задоволенню не підлягає.

Також позивачка пред'явила суду  квитанцію про придбання скетч-карти для мобільного телефону на суму 100 грн., проте в судовому засіданні на стягненні цих коштів не наполягала. Оскільки згадана витрата позивачки немає відношення до витрат пов'язаних із шкодою завданою внаслідок ДТП, то в цій частині позову також слід відмовити.

Позивачка в судовому засіданні вказала, що від отриманих травм зазнала моральної шкоди, оскільки перенесла біль, а також нервові страждання через те, що не могла вести повноцінне життя. Отримані травми відбились на працездатності і вона не може в повному обсязі виконувати свою роботу-вчителя фізкультури у школі. Моральну шкоду оцінює в 20000 грн. і просить їх стягнути з ОСОБА_3.

Свідки ОСОБА_8,ОСОБА_9,ОСОБА_10 підтвердили, що позивачка від ДТП зазнала тілесних ушкоджень і перебувала на лікуванні в Могилів-Подільському МТМО.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 дійсно зазнала тілесних ушкоджень, перенесла біль та моральні страждання від отриманих травм і певний час не могла повноцінно виконувати свою роботу. Однак виходячи  із оцінки отриманих тілесних ушкоджень, розумності та справедливості відшкодування шкоди, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2500 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачі та їх представник адвокат ОСОБА_4 просили стягнути з відповідача на користь позивачів 1000 грн. за надання правової допомоги адвокатом.

Оскільки ці витрати підтвердженні квитанцію, то цю вимогу слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.1166,1167,1194,1187 ЦК України, ст..ст. 10,60,84, 209,212-214 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь:

- ОСОБА_1 200 грн. витрат за послуги евакуатора; 510 грн. різниці за заподіяну шкоду транспортному засобу та виплаченій сумі страховою компанією (франшиза); 581 грн. 60 коп. витрат на лікування; 2000 грн. моральної шкоди, а всього 2791 грн. 60 коп.;

- ОСОБА_2 2500 грн. моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно  витрати за надання правової допомоги адвокатом в сумі 1000 грн..

Заява про апеляційне оскарження рішення подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: