Головуючий суду 1 інстанції - Шелюта В.М.

Доповідач - Карташов О.Ю.

Справа № 22ц/1290/6040/12

Провадження № 22ц/1290/6040/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року квітня " 03" дня Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Дронська І.О., Оробцова Р.І.

при секретарі Скоробогатовій Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення

Краснолуцького міського суду Луганської області від 23 жовтня 2012 року

за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, ~

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просила суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2011 року по 01.06.2012 року у розмірі 9121,98 грн.

В обґрунтування позову зазначала, що рішенням Краснолуцького міського суду від 16.12.2009р. по справі № 2-3717 з відповідача на її користь були стягнуті аліменти на утримання їх неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 27.11.2009р. та до повноліття дитини.

Відповідне рішення суду відповідачем належним чином не виконується, заборгованість станом на 01.07.2012р. складає загальну суму 3624 грн. 49 коп. Вона вважає, що відповідно до діючого законодавства відповідач повинен сплатити їй неустойку (пеню) за прострочення виплати аліментів.

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 23 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з 23.07.2011 року по 01.06.2012 року у розмірі 4147,52 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено, за пропуском строків позовної давності. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.

В апеляційній скарзі з ОСОБА_2, просить скасувати зазначене рішення суду, як ухвалене з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Так, згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст. 196 СК України та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню за прострочення сплати аліментів, але у зменшеному розмірі у зв'язку з пропуском позовної давності.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, сторони перебували у шлюбі і мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішенням Краснолуцького міського суду від 16.12.2009р. по справі №. 2-3717 з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання їх неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 27.11.2009р. та до повноліття дитини.

Відповідне рішення суду відповідачем належним чином не виконується, заборгованість станом на 01.07.2012р. складає загальну суму 3624 грн. 49 коп.

Згідно до розрахунків позивачки неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з 01.05.2011р. по 01.07.2012р. складає загальну суму 9121 грн. 98 коп., за період з 23.07.2011р. по 01.06.2012р. складає 4147 грн. 52 коп.

І це підтверджується: - Поясненнями в судовому засіданні позивачки, яка підтримала позовні вимоги в повному обсязі; - Поясненнями в судовому засіданні відповідача, який не заперечує, що за період травень-жовтень 2011р. не сплачував аліменти, а за період березень-травень 2012р. сплачував не в повному обсязі; - Рішенням Краснолуцького міського суду від 16.12.2009р., згідно до якого з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання їх спільної доньки у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, щомісячно; -Довідкою-розрахунком державного виконавця № 16084/12 від 11.07.2012р., відповідно до якої на 01.07.2012 р. відповідачем не сплачені аліменти за травень-жовтень 2011 року та частково сплачені аліменти за березень - травень 2012 р., загальна заборгованість складає 3624,49 грн.; - Розрахунками позивачки, відповідно до яких неустойка (пеня) за період з 01.05.2011р. по 01.07.2012р. складає загальну суму 9121 грн. 98 коп., за період з 23.07.2011р. по 01.06.2012р. складає 4147 грн. 52 коп.; - Квитанціями відповідача про сплату аліментів, відповідно до яких, відповідач почав погашати заборгованість по аліментам з жовтня 2012р.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Визначаючи обсяг та межі відповідальності боржника при утворенні заборгованості, колегія суддів враховує, що відповідно п. 22постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідачем не було надано ніяких відомостей про те, що заборгованість по аліментам виникла не з його вини, а з об`єктивних, незалежних від нього причин.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, а тому відповідно до ст. 196 СК України стягнув неустойку (пеню) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення.

Є правильними і висновки суду щодо пропуску строку позовної давності, оскільки відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена 1 рік. Отже, суд першої інстанції вірно стягнув з відповідача неустойку(пеню) за період з 23.07.2011 року по 01.06.2012 року.

Посилання апелянта на тяжкий матеріальний стан не підтверджено належними доказами. Із довідки з центра занятості, яку додав апелянт до апеляційної скарги вбачається, що він станом на 30.10.2012 року як безробітний не зареєстрований. Крім того, у період з 01.05.2011 року по 01.06.2012 року ні яких доказів того, що він був безробітний не надав.

Доводи апелянта стосовно того, що в указаний період ним були затрачені значні кошти на лікування хронічного захворювання та на теперішній час у нього народилась дитина, не заслуговують на увагу, оскільки ці події відбулись після винесення рішення, а на період стягнення неустойки (пені) у матеріальному, сімейному стані відповідача платника аліментів ні яких змін не відбулося, стан його здоров'я не погіршився.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судове рішення у повній мірі відповідає вимогам діючого законодавства, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі обставини справи, надані суду докази, надав їм належну правову оцінку, а тому підстави для скасування рішення суду відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304 п.1, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Луганської області,~

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 ~ відхилити.

Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 23 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів ~ залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: