7 грудня 2006 року                                           м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про оспорювання батьківства та ОСОБА_2до ОСОБА_1про стягнення аліментів

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

             У серпні 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом про оспорювання батьківства. В обґрунтування позову вказував, що зустрічався з відповідачкою з 1995р.,  18.06.1999р. вони уклали шлюб. 27.09.1999р. народилась дитина ОСОБА_3, в книзі  реєстрації актів громадського стану він записаний її батьком. Згодом вони стали проживати окремо, у нього виникли сумніви, що він є батьком дитини.  Просив скасувати рішення про стягнення з нього аліментів, скасувати актовий запис №НОМЕР_1 про народження ОСОБА_3,  встановивши, що він не є її батьком .                     

             Ухвалою Луцького  міськрайонного суду від 4.08. 2003 року скасовано постанову Луцького  міськрайонного суду від 30.07. 2001 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3.

              Рішенням Луцького  міськрайонного суду від 1  квітня 2004 року  залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2004 року, в задоволенні позову  ОСОБА_1 відмовлено, заяву ОСОБА_2 задоволено, постановлено про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3.

             У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги не дають підстав для висновку, що  судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення Луцького  міськрайонного суду від 1  квітня 2004 року  та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2004 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України:                                            Є.Ф.Левченко

                                                                                                                    Л.І.Охрімчук

                                                                                                                    Ю.Л.Сенін