7 грудня 2006 року                                           м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції Шевченківського району м. Києва  та ОСОБА_2  про визнання права на майно та виключення  цього майна з під арешту,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

             В травні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Вказував, що 27 грудня 2000р. за договором позики  він передав  ОСОБА_2 в борг 25 тисяч доларів США строком до 27 квітня 2001р., а 26 квітня 2001р. отримав передані ОСОБА_2 через провідника поїзду 20 тисяч доларів США в рахунок  погашення боргу, однак був затриманий працівниками СБУ, гроші були вилучені, на них був накладений арешт у зв'язку з  порушенням кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 19 жовтня 2001р. ОСОБА_2 був засуджений за ст. 17ч.2 ст.70 КК України до штрафу з конфіскацією майна. На виконання вироку державною виконавчою службою складено акт опису і арешту майна до якого увійшли і належні  йому 20 тисяч доларів США вилучені у позивача. Просив про визнання за ним права власності на  майно -20 тисяч доларів США та  виключення його з опису.

              Рішенням Шевченківського  районного суду м. Києва від 15 липня 2003 року  в задоволенні позову відмовлено.

             Ухвалою судді Шевченківського  районного суду м. Києва від 13 жовтня 2003 року  залишеною  без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 квітня 2004 року апеляційна скарга ОСОБА_1 визнана неподаною.

             У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, передати справу на новий розгляд посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги не дають підстав для висновку, що  судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

    Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу судді Шевченківського  районного суду м. Києва від 13 жовтня 2003 року  та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 квітня 2004 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України:                                            Є.Ф.Левченко

                                                                                                                    Л.І.Охрімчук

                                                                                                                    Ю.Л.Сенін