У Х В А Л А 

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 листопада 2006 року                                                                                         м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в складі:

                              Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,

 розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Луганської області від 25 травня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, мотивуючи тим, що відповідачка виїхала за кордон та вихованням дитини не займалася.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, посилаючись на те, що вона вимушена була виїхати за кордон на заробітки, так як відповідач не міг забезпечити сім'ю.

Рішенням Кам`янобрідського районного суду м. Луганська від 9 березня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено місце проживання дитини з ОСОБА_1 В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 25 травня 2006 року рішення Кам`янобрідського районного суду м. Луганська від 9 березня 2006 року скасовано. Визначено місце проживання дитини з ОСОБА_2 В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення Кам`янобрідського районного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

            Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 25 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

              Судді:                                                                                Левченко Є.Ф.

                                                                                                         Лихута Л.М.

                                                                                                         Охрімчук Л.І.