Справа 11-545/ 2008 рік Головуючий у 1 інстанції Жовток Є.А.
Категорія - ч.2 ст. 121 КК Доповідач: Шахова О.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Щербакова О.С.
суддів - Шахової О.Г., Миронцова В.М.
з участю прокурора - Шваб Л.В.
захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
засуджених - ОСОБА_3, ОСОБА_4
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляціями засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2008 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с. Остапівка Варвинського району Чернігівської області, громадянин України, з базовою загальною середньою освітою, учень 1 курсу Замглайського ПТУ № 12, неодружений, судимий 27 березня 2007 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком на 1 рік, проживає в АДРЕСА_1,
засуджений: за ст. 162 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.;
за ст. 296 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі;
за ст. 121 ч. 2 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання у вигляді позбавлення волі, більш суворим, остаточно призначено 7 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець с. Хотуничі Щорського району Чернігівської області, громадянин України, з загальною базовою освітою, неодружений, непрацюючий, житель АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимий,
засуджений: за ст. 162 ч. 1 КК України - 1 рік обмеження волі;
за ст. 296 ч. 2 КК України - 3 роки позбавлення волі;
за ст. 121 ч. 2 КК України - 8 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання 8 років позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженець с. Нові Боровичі Щорського району Чернігівської області, громадянин України, з повною середньою освітою, неодружений, робітник Новоборовицького спиртового заводу, який зареєстрований в АДРЕСА_3, фактично проживав в АДРЕСА_4, раніше не судимий.
засуджений: за ст. 162 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі;
за ст. 296 ч.2 КК України 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 72 КК України покарання у вигляді обмеження волі переведено в покарання у вигляді позбавлення волі і відповідно до ст. 70 КК, шляхом повного складання покарань, остаточно призначено покарання у вигляді 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Як встановив суд, 23 березня 2007 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин неповнолітній ОСОБА_5 у групі з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у буд. АДРЕСА_5, навмисно, грубо порушили громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, яка виразилася в нецензурній лайці, порушенні відпочинку та сну мешканців будинку, які спали. ОСОБА_5 і ОСОБА_3, побили та вивели з будинку на подвір'я ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , де знову завдали їм удари руками та ногами.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 24 березня 2007 року, близько 01 години неповнолітній ОСОБА_5 у групі з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повернулися до будинку АДРЕСА_5. В порушення встановленого законом порядку, шляхом вибиття дверей, діючи узгоджено, всупереч волі власника - ОСОБА_8 відкрито проникли до будинку потерпілої де з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, яка виразилася в нецензурній лайці, порушили відпочинок та сон мешканців будинку, які вже спали. При цьому ОСОБА_5 і ОСОБА_3, завдаючи ударів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вивели їх з будинку на подвір'я , де знову завдали їм ударів руками та ногами, спричинивши ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого, а ОСОБА_7 заподіяли легкі тілесні ушкодження.
Не погодившись з вироком суду, ст. помічник прокурора Ріпкинського району Софієнко В.В., адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_1, засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали апеляції, в яких:
Прокурор просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду з мотивів суттєвого порушення судом при розгляді справи кримінально-процесуального законодавства. Вказує, що суд, залучив до участі в справі спеціаліста в галузі судової медицини. Проте, він в судовому засіданні участі не приймав, не ознайомлювався з матеріалами кримінальної справи, а був лише присутнім на одному з останніх судових засідань і тому посилання в вироку на роз'яснення спеціаліста, якими спростовуються висновки комісійної судово-медичної експертизи суперечать вимогам ст. 2701 КПК України.
Засуджений ОСОБА_4, не заперечуючи своєї вини в скоєнні злочину просить вирок суду змінити та відповідно до ст. 69 КК України, пом'якшити йому покарання. Вважає, що суд не взяв до уваги, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільно відшкодував потерпілій завдані збитки, а також не врахував його позитивні характеристики з місць роботи, проживання та проходження військової служби.
Засуджений ОСОБА_5 просить вирок змінити. Не погоджується з вироком в частині кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 121 КК України. Вказує, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 257 від 07.12.2007 року, у потерпілого була виявлена субдуральна гематома, яка виникла за 2 - 3 дні до його смерті. Вважає, що за наявності такої гематоми у нього, будь який удар по голові останнього міг привести до смерті, у зв'язку з чим вважає, що його дії не повинні кваліфікуватися як умисні. Просить застосувати до нього ст. 69 КК України та пом'якшити призначене йому покарання з урахуванням того, що злочин він скоїв у неповнолітньому віці, сімейного стану, наявності матері похилого віку та неповнолітнього брата, які потребують його допомоги.
Адвокат ОСОБА_1 просить вирок змінити, виключити з обвинувачення засудженому ОСОБА_3 ч. 2 ст. 121 КК України та пом'якшити йому покарання. Вказує, що згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи та відповідно до показів експерта Ювчика В.М., вбачається, що смерть потерпілого була викликана субдуральною гематомою, яку потерпілий отримав внаслідок травми за декілька днів до смерті. Вказує, що наявність у потерпілого тілесних ушкоджень підтверджується показами потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_7, а також свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Зазначає, що суд необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи, за наявності суттєвих протиріч в частині часу настання смерті потерпілого в наявних у справі висновках СМЕ. Крім того, вказує, що суд послався у вироку на покази допитаного у справі спеціаліста Вишневського В.І., незважаючи на те, що останній всупереч вимогам ст. 2701 КПК, з матеріалами справи не ознайомлювався. Звертає увагу на те, що версія отримання потерпілим тілесних ушкоджень від яких настала його смерть за 2-3 дні до подій 23 березня 2007 року судом взагалі не перевірялась.
Адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить вирок змінити, виправдати ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України, а за ч. 1 ст. 162 КК України - пом'якшити призначене покарання та звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Зазначає, що суд залишив поза увагою покази потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_7, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 нікого не бив. Крім того, вказує, що суд на врахував при призначенні покарання ОСОБА_4 такі пом'якшуючі обставини як з'явлення із зізнанням, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди та характеризуючі дані про його особу.
Апеляція прокурора до розгляду справи була відкликана.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали свою апеляцію, засудженого ОСОБА_4, який підтримав свою апеляцію та апеляцію свого захисника ОСОБА_2 в частині пом'якшення міри його покарання, так як згоден з кваліфікацією його дій за статтями КК, зазначених у вироку суду, захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляцію засудженого ОСОБА_4 та просив задовольнити частково свою апеляцію в частині пом'якшення міри покарання, так як його підзахисний погодився з кваліфікацією його дій за ст. 296 ч.2 КК України, прокурора, яка просила вирок суду в частині неправильного застосування матеріального закону щодо засудженого ОСОБА_5 - змінити та міру покарання привести у відповідність зі ст. 102 ч.3 п.3 КК України, зменшивши Солов'ю міру покарання до 7 років позбавлення волі, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції засудженого ОСОБА_4 та захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженими злочинів.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою, та є обґрунтованим і яким суд дав належну оцінку.
Дії ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за ст.ст.162 ч.1,296 ч.2, 121 ч.2 КК України , ОСОБА_4 за ст.ст.162 ч.1,296 ч.2 КК України судом кваліфіковані вірно.
Самі засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_3, не заперечуючи факт побиття потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вину свою в судовому засіданні визнали частково, вважаючи, що своїми діями вони не могли заподіяти потерпілому ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, але їх винність у вчиненні як даного злочину, так і у незаконному проникненні до житла та хуліганстві підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 показав, що в ніч з 23 на 24.03.2007року з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи всі в нетверезому стані, на прохання чи ОСОБА_4, чи ОСОБА_3 познайомити з дівчиною, пішли до будинку ОСОБА_12, дорогу до якої вказував він. Прийшовши до будинку вони втрьох, через незамкнені двері, зайшли всередину приміщення, де в першій кімнаті на печі спали донька хазяйки - ОСОБА_9 з її хлопцем, а менша донька - ОСОБА_13, спала на ліжку, біля печі. В другій кімнаті на дивані спав потерпілий ОСОБА_6, а на підлозі - потерпілий ОСОБА_7. Так як ОСОБА_3 сказав, що ОСОБА_6 раніше викрав у нього сало, то він, нанісши удар рукою в область обличчя ОСОБА_6, скинув того з дивана та, разом з ОСОБА_3, розбудили ОСОБА_7, вивели їх на подвір'я за допомогою ОСОБА_4. У ОСОБА_6 на той час вже було побите обличчя - були синці під очима. На подвір'ї він наніс ОСОБА_6 близько чотирьох ударів руками в область голови, декілька ударів коліном в область шиї, а також декілька ударів в різні частини тіла ОСОБА_7 ОСОБА_3 теж наносив удари ОСОБА_7, однак чи бив він ОСОБА_6а - не пам'ятає. ОСОБА_4 не бив ні ОСОБА_6 ні ОСОБА_7. Він наносив удари коліном в область шиї та грудей ОСОБА_6, коли той з ОСОБА_7 сиділи під парканом. Вони не кричали і не лаялися, робили все тихо, однак малолітня дитина хазяйки перелякалась і він її заспокоював. Залишивши на подвір'ї потерпілих, вони повернулися до Будинку культури, де знову вживали спиртне. Він погодився на пропозицію когось із хлопців знову піти до того ж будинку, щоб знайти ОСОБА_12.
Прийшовши вдруге, виявили, що вхідні двері замкнені. Хазяйка будинку виганяла їх з подвір'я, погрожуючи викликати міліцію. ОСОБА_3 ногою вибив нижню частину вхідних дверей, а він відірвав ручку з наступних дверей, які вели до жилих кімнат. Погрожуючи хазяйці вони вимусили її відчинити другі двері та зайшли до жилих кімнат, де спали ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Він вивів на подвір'я ОСОБА_6, а ОСОБА_3 - ОСОБА_7. Він на деякий час зайшов до будинку, а повернувшись в двір виявив, що ОСОБА_6 зник. Вигнавши з подвір'я і ОСОБА_7, вони втрьох випили раніше куплену пляшку вина і розійшлись по домівках. Вдруге вони потерпілих не били.
На досудовому слідстві ОСОБА_5 показував, що вперше, коли вони вивели на подвір'я ОСОБА_7 і ОСОБА_6, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_7 близько 10 ударів в область всього тіла, а він близько 4 ударів руками в область обличчя. ОСОБА_4 також наносив удари ОСОБА_7 і бив його декілька хвилин. Коли ОСОБА_7 залишився лежати на землі, вони втрьох стали бити ОСОБА_6. Він наніс ОСОБА_6 більше 4 ударів рукою і 1 раз коліном в область обличчя, ОСОБА_4 з ОСОБА_3м також били того по всьому тілу. Вдруге, він витягнув на подвір'я ОСОБА_6 та залишив його там лежати, а ОСОБА_4, наносячи удари в плечі, виштовхнув на вулицю ОСОБА_7 (т.1 а.с. 79-80).
На очній ставці з ОСОБА_4, ОСОБА_5 показував, що коли вони вперше прийшли до господарства ОСОБА_8, то чи ОСОБА_3 чи ОСОБА_4, знаходячись у будинку, нанесли один удар ногою в область обличчя ОСОБА_6, а на подвір'ї вже він з ОСОБА_3 продовжували його бити вдвох. ОСОБА_3 наніс удар потерпілому ногою в область плечей чи голови та 3-4 рази стрибнув на тілі лежачого ОСОБА_6. Він наносив один удар коліном та 5-6 ударів рукою в область обличчя ОСОБА_6. Крім того він та ОСОБА_3 наносили удари в різні частини тіла ОСОБА_7 (т.1 а.с. 134-136).
При відтворенні обстановки та обставин події (т.1 а/с 159-180) ОСОБА_5 підтримав вищенаведене.
Засуджений ОСОБА_3. суду показав, що вони погодилися на пропозицію ОСОБА_5 піти до будинку ОСОБА_12, так як ОСОБА_4 хотів розважитися з дівчатами. Вони були всі в нетверезому стані. Двері в будинок були не замкнені і вони втрьох зайшли в середину. Всі, хто спав в кімнатах прокинулися, так як вони втрьох кричали, гукаючи ОСОБА_12 та шукавши її. Господар будинку питав чого вони прийшли. Можливо хтось із них висловлювався нецензурно. Зайшовши у другу кімнату, ОСОБА_5 вивів звідти ОСОБА_6, у якого були розбиті губи та малися синці під очима, також із кімнати на подвір'я вивели і ОСОБА_7. Там він та ОСОБА_5 стали питати за раніше викрадене сало, при цьому він наносив удари ОСОБА_7 ногою в область грудей та по обличчю, а ОСОБА_5 бив ОСОБА_6. Яку кількість ударів, чим та в які частини тіла ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_6, він сказати не може, так як не пам'ятає. Залишивши потерпілих сидіти під парканом, вони втрьох повернулися до Будинку культури, а потім знову вирішили повернутися до господарства ОСОБА_8.
Вхідні двері були замкнені, на стук хазяйка кричала на них, погрожуючи, що викличе міліцію. Він ногою наніс декілька ударів по дверям, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою і хазяйка їм відчинила, а сама вибігла на вулицю.
Коли вони втрьох зайшли до будинку, дитина знову прокинулася, а ОСОБА_5 вивів на подвір'я ОСОБА_6а і повернувся в приміщення. Коли він вивів на вулицю ОСОБА_7, вони виявили, що ОСОБА_6 зник. Прогнавши з двору ОСОБА_7, вони втрьох розійшлися по домівках. Він вказує, що на його одязі могла з'явитися кров ОСОБА_6 через те, що він відтягував ОСОБА_5 від ОСОБА_6.
ОСОБА_3 , в якості підозрюваного показав, що коли вони вперше прийшли у господарство, де знаходилися потерпілі, ОСОБА_5, знявши ковдру з чоловіка, котрий спав на дивані, наніс йому декілька ударів рукою в область обличчя. Вивівши ОСОБА_6а на подвір'я, ОСОБА_5, у присутності його та ОСОБА_4, наніс ОСОБА_6 не менше 5-ти ударів в область голови і більшість з цих ударів була нанесена коліном. Коли вони вдруге прийшли до цього ж господарства, ОСОБА_5 двічі, як всередині будинку, так і на подвір'ї наносив удари руками та ногами в область голови та живота потерпілому ОСОБА_7 (т.1 а.с. 102-103).
В якості обвинуваченого ОСОБА_3 зазначав, що на подвір'ї ОСОБА_5 завдав ОСОБА_6 численні удари руками та ногами в область тулуба і близько трьох ударів ОСОБА_7. Коли ОСОБА_6 втік, ОСОБА_5 знайшов його за соломою та разом з ОСОБА_4 знову привели на подвір'я. Коли вони прийшли до господарства вдруге, ОСОБА_5 з ОСОБА_4 розбудили ОСОБА_6а і ОСОБА_7, вивели їх на подвір'я, де ОСОБА_5 продовжував бити ОСОБА_6, а ОСОБА_4 збивав потерпілого з ніг. Підтвердив він дані показання і при очних ставках (т.2 а.с. 131-136,212-214,236).
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він біля Будинку культури в с. Вербичі зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, всі троє були в нетверезому стані. Він захотів познайомитися з дівчиною і ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_12, дорогу до якої показував він і показав. Зайшовши через незамкнені двері в будинок, ОСОБА_12 вони не знайшли і ОСОБА_5 вивів з кімнати на подвір'я ОСОБА_6, а ОСОБА_3 - ОСОБА_7. Там ОСОБА_5 наносив удари кулаками та коліном в область голови ОСОБА_6, а ОСОБА_3 бив ОСОБА_7 в область тулуба, запитуючи про бідони і сало. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечували свою причетність до крадіжки. Залишивши ОСОБА_7 з ОСОБА_6ом сидіти під парканом, вони втрьох повернулися до Будинку культури, а потім знову вирішили повернутися до господарства ОСОБА_8.
Вдруге, ОСОБА_3 ногою вибив вхідні двері і вони зайшли всередину будинку. ОСОБА_5 вивів на вулицю ОСОБА_6, а ОСОБА_3 - ОСОБА_7. Вдруге ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_3 нікого не били, а ОСОБА_6 зник з подвір'я. Особисто ОСОБА_4 ні в перший ні в другий раз у будинку не кричав, не висловлювався нецензурною лайкою та нікого не бив. Він визнавав себе винним у незаконному проникненні до житла.
В своїх поясненнях на а.с.21 т.1, досліджених в судовому засіданні, засуджений ОСОБА_4 пояснював, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 наносили удари ногами в область голови, грудної клітки, живота. Потім ОСОБА_5 взяв голову чоловіка, який тікав (ОСОБА_6а) і вдарив його коліном декілька разів по голові. Коли вони вдруге прийшли до господарства, ОСОБА_5 з ОСОБА_3 знову наносили удари обом потерпілим, а коли ОСОБА_6 залишився лежати, вони втрьох винесли його з двору на залишили на вулиці.
В якості підозрюваного ОСОБА_4 зазначав, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перший раз наносили ОСОБА_6 удари ногами в область тулуба, більше 5 ударів. Потім ОСОБА_5 взяв голову чоловіка, який тікав (ОСОБА_6а) та вдарив його декілька разів коліном по голові. І в друге, коли вони повернулися, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 продовжували бити потерпілих /а.с.91т.1/.
Також, на очній ставці, при відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_4 показав, що коли потерпілих вивели на подвір'я, ОСОБА_5 бив ОСОБА_6, в тому числі коліном в область голови, а ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_7 (т.1 а.с. 134-136, 137-158).
Потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що ОСОБА_6 співмешкав з її донькою ОСОБА_12, проживав у її будинку, працював на льонозаводі та зловживав алкогольними напоями. 23.03.2007 року близько 18 год. він прийшов з роботи не дуже п'яний, на стан здоров'я він не скаржився, не говорив, що його хтось побив, не просив допомоги та самостійно ліг спати. У нього були на обличчі синці, однак вони у нього практично не сходили.
В ніч на 24.03.2008 року в її будинку знаходилися вона, її чоловік ОСОБА_14, донька ОСОБА_15 зі своїм хлопцем ОСОБА_11, неповнолітня донька ОСОБА_13, співмешканець доньки ОСОБА_12 - ОСОБА_6 та її брат ОСОБА_7 . Вони вже спали, коли прокинулись від гучної розмови, сміху і нецензурної лайки в будинку. Вона побачила трьох хлопців, серед яких впізнала ОСОБА_5. На її прохання вийти з будинку хлопці не реагували, заглядали на піч та когось шукали в будинку. Витягши із кімнати ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 стали бити його в хаті, наносячи удари з двох боків в область голови руками та ногами. Потім, вивівши ОСОБА_7 на подвір'я, ОСОБА_3 з ОСОБА_5 продовжували його бити поблизу ґанку та під парканом. Потім вони вдвох пішли до зали і били там ОСОБА_6а, це вона чула по звуках ударів, але перелякавшись, не заглядала в ту кімнату. Потім вони витягли ОСОБА_6а на подвір'я і вона чула багаточисленні удари та тупотіння, але хто саме бив ОСОБА_6, вона не бачила, на паласі потім бачила кров. Коли все стихло, до будинку зайшов ОСОБА_6, у якого була кров на обличчі. Він сказав, що погано бачить, що йому холодно, він важко дихав та попросив через півтори години подивитись чи буде він дихати. Він був сильно побитий. Десь через 1,5 години вона прокинулась від ударів в двері, ті ж хлопці їх вибивали. Вискочивши з будинку, вона втекла і подальшого перебігу подій не бачила.
Потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що того вечора він прийшов в будинок сестри п'яним, ліг спати. Прокинувся від того, що його били, наносячи удари в область голови та грудей. Він побачив трьох хлопців, які наносили йому удари в будинку і на подвір'ї. Бачив, що і ОСОБА_6 виводили на подвір'я, а чи били того там - не знає. Він прокинувся на сіні, потім йому сказали, що ОСОБА_6 мертвий. Після побоїв він знаходився на лікуванні в лікарні. Зранку 23.03.2007 року він бачив, що у ОСОБА_6 були синці на обличчі, однак вони були у нього практично постійно і він не скаржився на погане самопочуття. Ні 23.03.2007 року, ні напередодні ОСОБА_6 не казав, що його хтось побив, він як завжди їздив на роботу на льонозавод.
Неповнолітній свідок ОСОБА_10 суду показала, що у вечірній час одного з днів кінця березня 2007 року у них вдома ночували ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Вони були в стані алкогольного сп'яніння і лягли спати. У ОСОБА_6а були застарілі синці під очима та опухлий ніс. Вона прокинулась від того, що хтось зайшов у хату, присвічуючи ліхтариком, розмовляв та включив світло у залі, де спали ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Почувши нецензурну лайку та звук падіння вона зрозуміла, що хлопці (як потім узнала ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4) скинули ОСОБА_6а з дивана. З кімнати доносилися звуки ударів, а потім хлопці вигнали з будинку ОСОБА_6а та вивели ОСОБА_7. З подвір'я доносилися звуки ударів, тупотіння та викрики нецензурної лайки. Коли все стихло, в будинок зайшов ОСОБА_6, у якого обличчя було в синцях, а з носа текла кров, тому її мати вмила потерпілого та поклала спати. Приблизно через півтори години вона прокинулась від того, що хтось вибив вхідні двері до хати, а також двері в коридорі. Коли увімкнулося світло в кімнаті, де спав ОСОБА_6, вона впізнала хлопців, які приходили напередодні, почула звуки ударів та нецензурну лайку. Потім хтось із хлопців вивели з будинку спочатку ОСОБА_6, а потім ОСОБА_7. Що відбувалося далі вона не чула і не бачила, однак прокинувшись уранці дізналася, що на вулиці знайшли труп ОСОБА_6. До цього вечора ОСОБА_6 не скаржився на погане самопочуття та на те, що його хтось побив. Він вів звичний для себе спосіб життя.
Свідок ОСОБА_9 також в суді підтвердила, що засуджені без дозволу, в пізній час, коли всі спали, зайшли до них в будинок. Ввімкнули світло, кричали, нецензурно лаялися. Вона також чула, як виводили на вулицю ОСОБА_6. З вулиці упродовж півгодини доносилися звуки сварки та гупотіння, потім все стихло і в будинок зайшов ОСОБА_6, який сказав що його побили і попросив, щоб її мати через деякий час подивилась, чи живий він. Через деякий час засуджені знову повернулися до них, почула, звуки ударів по вхідних дверях у будинок, а також по дверях, які ведуть у сіни. Хлопці ввійшли до будинку, нецензурно лаючись, вивели на подвір'я спочатку ОСОБА_6, а потім ОСОБА_7. Там, на протязі деякого часу було чутно лайку, а потім все стихло. Ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_7 в будинок не повернулись, а наступного ранку труп ОСОБА_6а був виявлений на вулиці, неподалік від їх будинку.
Такі ж показання дав і свідок ОСОБА_14 на досудовому слідстві.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що в ніч з 23 на 24 березня 2007 року ОСОБА_5, брат його жінки, прийшов до них додому у стані алкогольного сп'яніння і сказав, що когось побив, показавши при цьому на пляму, зовні схожу на кров, котра була на коліні брюк. І свідок ОСОБА_16 підтвердила дані показання.
Доводи засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про те, що від їх дій не могли настати тяжкі тілесні ушкодження не є переконливими, суперечать зібраним доказам і спростовуються даними висновків судово-медичних експертиз:
-за № 859 від 20.04.2007 року, що у ОСОБА_5 малися тілесні ушкодження у вигляді припухлості м'яких тканин п'ясно-фалангового суглобу правої кисті та саден 2-ї фаланги, які могли утворитись внаслідок опору потерпілого (т.1 а.с. 29-30),
-за № 81 від 23.05.2007 року, що на брюках та лівому черевику ОСОБА_5 виявлено кров людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_6 (т.2 а.с. 47-51),
-за № 82 від 17.05.2007 року на куртці, брюках та правому черевику ОСОБА_3 виявлено кров людей, яка могла походити від потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6а (т.2 а.с. 60-64),
-за № 80 від 15.05.2007 року, в бурих слідах на куртці ОСОБА_4 виявлено кров людини, групова приналежність якої не встановлена (т.2 а.с. 34-38).
-за № 83 від 17.05.2007 року, на фрагменті цеглини та фрагменті паласу, вилучених під час огляду господарства АДРЕСА_5, виявлено кров людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_6 На цеглині, вилученій при огляді вказаного вище господарства, виявлено кров, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_7, і не виключено, що в цій крові мається домішок крові ОСОБА_6а (т.2 а.с. 73-77).
-за № 1349 від 06.06.2007 року, у ОСОБА_7 малися тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців обох очних орбіт, забою грудної клітини, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (т.2 а.с. 204-205).
-за № 463 від 24.04.2007 року.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 463 від 24.04.2007 року, смерть ОСОБА_6 настала 23.03.2007 року внаслідок набряку-набухання головного мозку, який в свою чергу виник внаслідок стиснення головного мозку субдуральною гематомою, яка в свою чергу виникла внаслідок закритої черепно-мозкової травми. Вказаний висновок підтверджується наявністю крововиливів в шкірно-м'язовий лоскут лівої скроневої ділянки голови; субдуральною гематомою по випуклій поверхні правої тім'яної долі в кількості близько 200 мл.; кратероподібним вдавленням на поверхні лівої скроневої долі; субарахноідальними крововиливами по поверхні правої тім'яної долі; вогнищами забою головного мозку в проекції субарахноідальних крововиливів.
На тілі трупа малися тілесні ушкодження у вигляді вказаної вище закритої черепно-мозкової травми, синців та саден обличчя. Весь комплекс тілесних ушкоджень міг виникнути від дії твердих тупих предметів і має прямий причинний зв'язок з настанням смерті. Стосовно живої людини в комплексі тілесні ушкодження носять характер тяжких тілесних за ознакою небезпечності для життя. Весь комплекс тілесних ушкоджень було спричинено не менше 5 дій травмуючої сили і він не міг виникнути при одноразовому падінні з висоти власного зросту.
Тілесні ушкодження у потерпілого найбільш вірогідно могли утворитися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки та ноги.
Після отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг жити протягом короткого проміжку часу, так як після отримання тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, субдурального крововиливу спостерігається так званий "світлий" проміжок часу, який може продовжуватись від декількох хвилин до декількох годин, тому не виключена можливість, що потерпілий міг виконувати деякий обсяг цілеспрямованих дій.
В крові, сечі та гематомі трупа виявлено етиловий спирт у концентрації, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння відносно живої людини (т. 1 а.с. 56-65).
По справі була призначалася комісійна судово-медична експертиза і згідно її висновків №257 від 07.12.2007 року дійсно смерть потерпілого ОСОБА_настала від отриманих ним тілесних ушкоджень в області голови, внаслідок важкої черепно-мозкової травми, але враховуючи характер субдуральної гематоми дані ушкодження виникли не менше як за 2-3 дні до смерті потерпілого.
Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень експерти вважали, що вони могли утворитися не менше ніж від 5-7 кратної дії тупих предметів.
Зазначали, що зазвичай черепно-мозкова травма, виявлена у потерпілого, супроводжується втратою свідомості, але у деяких випадках може спостерігатись так званий "світлий проміжок часу", під час якого потерпілий знаходиться в свідомості і в цей час може виконувати цілеспрямовані дії, в тому числі підвестись, вийти з подвір'я та пройти близько 200 метрів та ін.
Комісія експертів прийшла до висновку, що зазначена вище гематома виникла як протиударне ушкодження, тобто в результаті падіння та ударі правою скроневою областю об предмет із переважаючою поверхнею. Оскільки в описанні попередньої судово-медичної експертизи індивідуальні особливості травмуючого предмета не відобразились, комісія експертів не змогла вирішити питання про ймовірний предмет, яким спричинені тілесні ушкодження (т.3 а.с. 35-42).
При наявності двох експертиз, які взаємо суперечливі щодо давності отримання ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, кількості нанесених ударів, щодо тривалості „світлого проміжку часу”, суд у вироку навів мотиви надання переваги одним доказам перед іншими, дав аналіз кожного доказу, зіставлення певного доказу з іншими, що вказує на повноту та об'єктивність судового розгляду справи.
Висновок експерта не є обов'язковим для суду (ст.75 КПК України), проте незгода з ним, повинна бути мотивована у вироку суду, що суд і зробив, віддавши перевагу висновкам першої судово-медичної експертизи за №463 і не прийнявши висновки комісійної судово-медичної експертизи, які суперечать обставинам справи та доказами.
Доводи апелянтів, що потерпілий ОСОБА_6 до цього випадку був тяжко побитий спростовуються доказами, зібраними по справі.
Як зазначалося вище, потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_7 , свідок ОСОБА_10 показали, що у ОСОБА_6а до цього випадку були синці на обличчі, однак вони вже сходили і були у нього часто, напередодні злочину він не скаржився на погане самопочуття, не говорив, що його хтось побив, вів звичний спосіб життя, їздив працювати на льонозавод. Також і свідки ОСОБА_9, ОСОБА_11 показували про те, що за декілька днів, напередодні смерті ОСОБА_6 не скаржився на погане самопочуття, не повідомляв що його побили, а синці, котрі були у нього на обличчі, мали застарілий характер.
Щодо показань потерпілої ОСОБА_8, то в судовому засіданні і на досудовому слідстві вона показувала, що після того як засуджені перший раз побили ОСОБА_6а, той зайшов до хати, сказав, що погано бачить, його треба вмити і що йому холодно, на обличчі у нього була кров. Це ж показала і неповнолітній свідок Остапенко ОСОБА_13. Але апелянт ОСОБА_1 як в апеляції, так і в виступі в апеляційному суді віднесла цей стан ОСОБА_6а до часу його повернення з роботи, стверджуючи факт наявності тяжких тілесних ушкоджень у потерпілого до скоєння злочинів засудженими.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що станом на березень 2007 року він проживав у сім'ї ОСОБА_8 в с.Вербичі та працював на льнозаводі разом з ОСОБА_6 23.03.2007 року ОСОБА_11 разом з ОСОБА_6 весь день були на роботі та розвантажували мішки з зерном, кожен вагою близько 50 кг. ОСОБА_6 виконував свою роботу на рівні з іншими працівниками та не скаржився на поганий стан здоров'я. У ОСОБА_6 на обличчі були синці, які вже сходили.
В той вечір тілесних ушкоджень на обличчі у ОСОБА_6 свідок ОСОБА_12 не бачила (т. 1 а.с. 110-111).
Хоча в висновку комісійної експертизи зазначено, що у ОСОБА_6а міг спостерігатись так званий "світлий проміжок часу", під час якого потерпілий знаходиться в свідомості і в цей час міг виконувати цілеспрямовані дії, в тому числі підвестись, вийти з подвір'я та пройти близько 200 метрів та ін.,
в судовому ж засіданні експерт-доповідач по даній експертизі Ювчик В.М. зазначив, що людина з такою травмою, з урахуванням постійного алкогольного сп'яніння може вести звичайний спосіб життя до 7 діб, в тому числі і виконувати важку фізичну роботу, що, фактично, суперечить висновкам своєї ж експертизи.
Крім того в висновках цієї ж експертизи встановлено, що тілесні ушкодження могли утворитися не менш ніж від 5-7 кратної дії тупих предметів, що суперечить висновкам першої експертизи, а саме, що було спричинено не менше 5 дій травмуючої сили і суперечить іншим доказам, зібраним по справі, зокрема самі засуджені називають значно більшу кількість ударів, нанесених потерпілому ОСОБА_6.
В судовому засіданні спеціаліст в галузі судової медицини, начальник Чернігівської обласної судово-медичної експертизи, з 35-ти річним стажем за фахом судово-медичної експертизи Вишневський В.І., щодо давності заподіяння тяжких тілесних ушкоджень роз'яснив, що експертам при встановленні давності нанесення тілесних ушкоджень необхідно звертати увагу на присутність чи відсутність запальних явищ в ділянках забою головного мозку. При відсутності запальних явищ, означає, що тяжкі тілесні ушкодження заподіяні за кілька годин до настання смерті, у описанні судово-медичних експертиз відсутні ознаки запалення у місці контакту гематоми з головним мозком, що свідчить про свіжий характер її утворення, тобто за декілька годин до настання смерті. В даному випадку, ознайомившись з висновкам двох експертиз, відсутні запальні явища і це свідчить про свіжий характер гематоми. На ці обставини та на пошкодження мозку експерти комісійної експертизи не звернули уваги. Крім того, неможливо отримати крововилив розміром 15х 6 см від падіння, як прийшла до висновку комісійна експертиза.
Також, малоймовірно, що тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого, могли утворитись в результаті падіння, з положення "стоячи вертикально", а найбільш вірогідно утворилися від 5 чи більше ударів в область голови зі значною силою предметами, якими могли бути руки та ноги. "Світлий проміжок часу", на який вказують експерти, при важкій черепно-мозковій травмі, яка мала місце у ОСОБА_6, характеризується як суб'єктивними ознаками - головним болем, головокружінням, нудотою, блюванням, слабкістю, так і об'єктивними симптомами, котрі не дозволяють вести звичайний спосіб життя та виконувати важку фізичну роботу упродовж дня до настання смерті. Не виключено, що при такій травмі потерпілий міг деякий час пересуватись, розмовляти та скаржитись на вказані вище симптоми.
Викладені висновки судово-медичної експертизи за №463 суд визнав як докази, оскільки вони науково обґрунтовані, відповідають обставинам справи, узгоджуються з іншими доказами по справі, роз'ясненнями спеціаліста, а тому сумнівів у правильності таких висновків при винесенні вироку суд не мав.
Зазначені вище показання засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, потерпілих та свідків в сукупності з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні свідчать про узгодженість дій ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в нанесенні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6, від яких настала його смерть.
Суд обрав міру покарання засудженим у відповідності зі ст. 65 КК України, з урахуванням суспільної небезпеки скоєних злочинів, обставини, що обтяжує покарання всіх засуджених - скоєння ними злочинів в стані алкогольного сп'яніння, обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 - вчинення злочину неповнолітнім, ОСОБА_4 - добровільне відшкодування збитків, врахував особи винних. Всі обставини, на які посилаються апелянти в своїх апеляціях судом, при обранні їм міри покарання, враховані.
Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_4 колегія суддів не вбачає, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення його та попередження нових злочинів.
Однак, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_5 суд не дотримався вимог ст. 102 ч.3 п.3 КК України, де зазначено, що покарання у виді позбавлення волі неповнолітньому призначається за тяжкий злочин - на строк не більше семи років. Злочин, передбачений ст.121ч.2 КК України відноситься до категорії тяжких, а суд, призначив міру покарання за злочин, передбачений зазначеною статтею більше 7 років. Тому, необхідно змінити вирок суду в частині призначеного ОСОБА_5 покарання, в зв'язку з неправильним застосування кримінального закону щодо неповнолітнього засудженого.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляції засудженого ОСОБА_4 та захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Вирок Ріпкинського районного суду від 07 липня 2008 року в частині призначення міри покарання ОСОБА_5 - змінити.
За ст. 162 ч. 1 КК України залишити йому покарання, призначене судом.
Призначити ОСОБА_5 за ст.121 ч.2 КК України - 7 років позбавлення волі.
За ст. 296 ч. 2 КК України залишити йому покарання, призначене судом.
Вважати ОСОБА_5 на підставі ст.70 КК України, засудженим остаточно за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до 7 років позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Головуючий: Судді: