Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22 -2155-2008 Головуючий у 1 інстанції - Куковенков С.В.
Категорія 19, 20 Доповідач - Суровицька Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«25» вересня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Авраменко Т.М.
суддів - Гайсюка О.В., Суровицької Л.В.
при секретарі - Слюсаренко Н.Л.
за участю адвоката ОСОБА_1., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами Закритого акціонерного товариства «Олександрійська спеціалізована пересувна механізована колона № 2, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 червня 2008 року та додаткове рішення від 4 липня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус» до Закритого акціонерного товариства «Олександрійська спеціалізована пересувна механізована колона № 2», ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування майна.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ЗАТ «ОСПМК № 2» Федосова О.В., представника відповідачів -ОСОБА_5., представника позивача - ОСОБА_1., дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тотус» звернулось в суд з позовом до Закритого акціонерного товариства «Олександрійська спеціалізована пересувна механізована колона № 2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна.
Ухвалою суду від 11 квітня 2008 року позов ТОВ «Тотус» до ЗАТ «ОСПМК № 2» та ОСОБА_3 об'єднано в одне провадження з позовом ТОВ «Тотус» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування майна , а також позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на об'єкти нерухомості ( т.1, а.с.151).
Ухвалою суду від 5 червня 2008 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4. залишено без розгляду ( т.3. а.с.67).
В судовому засіданні ТОВ «Тотус» доповнило позов вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_4. та ОСОБА_2. та витребування майна (а.с.84-86).
В обґрунтування позовних вимог товариство посилалось на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2003 року воно придбало у ЗАТ «СПМК № 2» 13/25 частин будівель і споруд, розташованих в м. АДРЕСА_1 а саме: матеріальний склад літ. Е, е, е' площею 700,8 кв.м. з естакадою та навантажувальний майданчик площею 2089,5 кв.м.
Без відома власника та всупереч його волі ЗАТ продало вказане майно ОСОБА_3, а пізніше ОСОБА_6. продав його ОСОБА_4., а та в свою чергу ОСОБА_2.
Товариство просило суд визнати недійсними договори купівлі-продажу спірного майна, укладені 17 лютого 2006 року між ЗАТ «СПМК № 2» таОСОБА_3., 13 березня 2006 року міжОСОБА_3. та ОСОБА_4., 5 вересня 2006 року між ОСОБА_4. та ОСОБА_2., зобов'язати ОСОБА_2 повернути ТОВ «Тотус» 6/25 частин виробничих будівель, а саме: матеріальний склад з естакадою літ.Е, е, е', площею 700,8 кв.м., навантажувальний майданчик площею 2089,5 кв.м., залізничний тупик, що знаходяться в м. АДРЕСА_1
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 27 червня 2008 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, укладений 17 лютого 2006 року між ЗАТ «СПМК № 2» та ОСОБА_3 і нотаріально посвідчений, зареєстрований за № 218, договір купівлі-продажу від 13 березня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4., нотаріально посвідчений, зареєстрований за № 585, договір купівлі-продажу від 5 вересня 2006 року, укладений між ОСОБА_4. та ОСОБА_2. в простій письмовій формі.
Зобов'язано ЗАТ «ОСПМК № 2»,ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_2 повернути один одному у натурі все, що вони отримали на виконання зазначених правочинів.
Стягнуто з ЗАТ «ОСПМК № 2», ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Тотус» по 127 грн.81 коп. судових витрат з кожного.
Додатковим рішенням від 4 липня 2008 року зобов'язано ЗАТ «Олександрійська пересувна механізована колона № 2» повернути ТОВ «Тотус» матеріальний склад з естакадою, літ. Е, е, е' площею 700,8 кв.м, навантажувальну площадку - П, площею 2089, 5 кв.м. та залізничний тупик, які знаходяться в м. АДРЕСА_1
В апеляційних скаргах ЗАТ «ОСПМК № 2», ОСОБА_2,ОСОБА_3. та ОСОБА_4. , яка приєдналась до апеляційної скарги ОСОБА_3, просять рішення суду та додаткове рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідачів підтримали доводи апеляційних скарг, а представник ТОВ «Тотус» заперечила проти них і просила рішення і додаткове рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджував, що є законним власником спірного майна на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у письмовій формі між ним та ЗАТ «ОСПМК № 2» 28 жовтня 2003 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ «Тотус», виходив з того, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12 січня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 3 квітня 2007 року відмовлено в задоволенні позову ЗАТ «ОСПМК № 2» до ТОВ «Тотус» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2003 року та витребування майна (т.1, а.с.100-104).
Також суд вважав встановленим, що договір купівлі-продажу від 28 жовтня 2003 року набув чинності з моменту узгодження всіх істотних умов і підписання його сторонами, уповноваженими представниками сторін, тобто з 28 жовтня 2003 року. На підставі цього суд прийшов до висновку, що ТОВ «Тотус» та ЗАТ «ОСПМК № 2» діяли відповідно до вимог ЦК України в редакції 1963 року, тобто досягли згоди щодо всіх істотних умов та уклали договір у передбаченій законом простій письмовій формі.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.
Матеріалами справи підтверджується, що 28 жовтня 2003 року між ЗАТ «Олександрійська СПМК-2» та ТОВ «Тотус» було укладено в письмовій формі договір купівлі-продажу, згідно якого ЗАТ продало, а ТОВ «Тотус» купило об'єкти нерухомості: матеріальний склад літера, Е 262 кв.м, склад-навіс, літера е, е' - 1 432 кв.м., навантажувальна площадка 2089,5 кв.м., що належать продавцю на підставі Свідоцтва про право власності, видане виконавчим комітетом Олександрійської міської ради від 30 червня 1999 року.
Пунктом 1.2 договору передбачалось, що право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі на об'єкти нерухомості (т.2, а.с.10-12).
В цей же день вказані сторони уклали письмову додаткову угоду до договору купівлі-продажу, яка є його невід'ємною частиною.
Пунктом 1.1. додаткової угоди уточнено, що продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити будівлю матеріального складу , літ.Е, е,е' площею 700,8 кв.м з естакадою , погру- зочну площадку площею 2089 кв.м, що знаходяться за адресою м. АДРЕСА_1
Крім того, розділом 9 цієї угоди передбачено, що договір вважається укладеним з моменту письмового узгодження операції продажу об'єкту, який є предметом цього договору, з Олександрійською державною податковою інспекцією (т.2, а.с.13).
Відповідно до акту прийому-передачі від 3 червня 2004 року ЗАТ передало, а ТОВ «Тотус» на підставі договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2003 року прийняло матеріальний склад, літера Е,е,е' - 700,8 кв.м з естакадою та погрузочну площадку 2089,5 кв.м (т.2, ас.с16).
Пізніше, 14 червня 2004 року ЗАТ і ТОВ «Тотус» уклали ще одну додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2003 року, згідно п.1.1 якої ЗАТ зобов'язується передати, а ТОВ прийняти та оплатити будівлю матеріального складу, літеру Е,е,е', площею 700,8 кв.м. згідно довідки-характеристики від 14.06.2004 року, оціночною вартістю 15 675 грн., з естакадою, оціночною вартістю 2925 грн.. Об'єкт згідно з проведеним розрахунком БТІ становить ідеальну частку - 13/25 (т.2, а.с.14).
Як пояснив представник ЗАТ «ОСПМК-2» і вказані обставини підтверджуються письмовими доказами - листом Олександрійської ОДПІ від 7 червня 2006 року, витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна , з 1999 року і станом на 2003-2004 роки, майно підприємства знаходилось в податковій заставі.
Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2002 р. № 2181-111 підприємство, майно якого знаходиться в податковій заставі, всі проведені операції з активами підприємства повинно погоджувати з податковим органом.
Згідно рішення Олександрійської ОДПІ з-під податкової застави було виведено частину майна і відповідно до договору купівлі-продажу від 27 жовтня 2003 року 9/25 частин будівель продано ВАТ «Кіровоградобленерго» ( т.2,а.с.70).
Також рішенням № 55 від 3 червня 2004 року Олександрійської ОДПІ за заявою ЗАТ «ОСПМК-2» від 19 травня 2004 року з-під податкової застави звільнено майно підприємства - матеріальний склад, літ.Е,е,е' та навантажувальна площадка площею 2089,5 кв.м. всього на суму 106 431 грн. (т.2, а.с.69).
17 лютого 2006 року ЗАТ «ОСПМК-2» таОСОБА_3. уклали договір купівлі-продажу, згідно якого підприємство продало, аОСОБА_3. купив 2/5 частки виробничих приміщень: матеріальний склад з естакадою під літерою Е,е,е', вантажну площадку-2 площею 2089 кв.м у м. АДРЕСА_1. Договір нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі № 218 (т.2, а.с. 30-31).
13 березня 2006 рокуОСОБА_3. уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_4., на підставі якогоОСОБА_3. продав, а ОСОБА_4. купила належні йому на праві власності 2/5 частин спірного майна. Вказаний договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі № 485, зареєстрований в Олександрійському міжміському бюро технічної інвентаризації (т.1, а.с.31).
5 березня 2006 року ОСОБА_4. та ОСОБА_2. уклали письмовий договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_4. продала, а ОСОБА_2. купив 6/25 часток виробничих будівель, до складу яких, крім матеріального складу з естакадою та вантажною площадкою, входить ще залізничний тупик . Вказане майно належить продавцю на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 13 березня 2006 року та нотаріально посвідченого договору від 9 червня 2006 року (т.3, а.с.5-6).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що є власником 13/25 частин спірного майна на підставі договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2003 року.
Відповідно до ст. 153 ЦК України в ред. 1963 року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до розділу 9 додаткової угоди від 28 жовтня 2003 року, укладеної між ЗАТ «ОСПМК № 2» та ТОВ «Тотус» договір вважається укладеним з моменту письмового узгодження операції продажу об'єкту, який є предметом цього договору з Олександрійською державною податковою інспекцією (т.2 а.с.13).
Спірне майно було звільнене з податкової застави у червні 2004 року (т.2 а.с.69).
Станом на 14 червня 2004 року сторони в додатковій угоді уточнили яке саме майно продавець зобов'язується передати , а покупець прийняти, а також вартість майна (т.2. а.с.14).
Вказані обставини свідчать про те, що ЗАТ «ОСПМК № 2» та ТОВ «Тотус» лише у червні 2004 року досягли згоди щодо всіх істотних умов договору і саме з цього часу він вважається укладеним.
Крім того, відповідно до ст.128 ЦК України в редакції 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно пояснень представника позивача і акту прийому-передачі , майно було передано ТОВ «Тотус» 3 червня 2004 року. Однак фактично позивач спірним приміщенням не користувався, оскільки воно перебувало в оренді у ТОВ «Агромет і К», після чого було продано і передано в користування ОСОБА_3( т. 2, а.с.74).
Вказані обставини свідчать про те, що договір купівлі-продажу, на який посилається позивач, був укладений у 2004 році, а тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами ЦК України в редакції 2003 року.
Згідно зі ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28 жовтня 2003 року нотаріально посвідчений не був.
Ті обставини, що майно ЗАТ «ОСПМК-2» перебувало у податковій заставі і що звільнення його з-під застави мало місце лише у червні 2004 року, також підтверджують, що право власності ТОВ «Тотус» на спірне майно не могло виникнути у 2003 році.
Про те, що позивачу було відомо про необхідність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, свідчить його звернення з позовом в суд про визнання договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2003 року, укладеного з ЗАТ, дійсним.
Рішенням Олександрійського міського суду від 19 березня 2004 року позов було задоволено, однак ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2005 року зазначене рішення скасовано, а провадження у справі закрито оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (т.1, а.с.194- 196).
Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення. Додаткового визнання його недійсності за рішенням суду Цивільний кодекс не вимагає (ч.2 ст.215 ЦК).
За таких обставин рішення господарського суду Кіровоградської області від 12 січня 2007 року про відмову у визнанні вказаного договору купівлі-продажу недійсним , не підтверджує правомірність переходу права власності на спірне майно до
ТОВ «Тотус».
Згідно ч.2 ст.215 ЦК у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Оскільки договір купівлі-продажу майна від 23 жовтня 2003 року є нікчемним, рішення суду про визнання його дійсним відсутнє, позовні вимоги ТОВ «Тотус» про визнання договорів купівлі-продажу майна, укладених відповідачами, є безпідставні та недоведені, а тому задоволенню не підлягають.
Суд першої інстанції правильно встановив, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскількиОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_2. не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, що підтверджується довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.295-297).
Проте, оскільки висновки суду щодо заявлених позовних вимог не відповідають обставинам справи і суд при розгляді справи допустив порушення норм матеріального права, відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України це є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
З цих підстав підлягає скасуванню і додаткове рішення суду від 4 липня 2008 року .
На підставі ст.203, 209, 210, ч.2 ст.215, ч.1 ст.220, ст.657 ЦК УкраЇни, керуючись ст.ст. 303-304, п.2 ч.1 ст.307, п.3, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Олександрійська спеціалізована пересувна механізована колона № 2», ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 червня 2008 року та додаткове рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 липня 2008 року скасувати.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус» до Закритого акціонерного товариства «Олександрійська спеціалізована пересувна механізована колона № 2», ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуюча суддя:
Судді: