Справа № 22-1279\08 Головуючий в 1 інстанції: Кухарець В.М.
Категорія: 25 Доповідач: Хилевич С.В.
У Х В А Л А
іменем України
16 жовтня 2008 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді: Буцяка З.І.
суддів: Демянчук С.В., Хилевича С.В.,
при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.
за участю представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, представника відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» - Омельяненко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 11 липня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 11 липня 2008 року в позові ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (далі - ВАТ «Дженералі Гарант») про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування - відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, де покликається на невірну оцінку і дослідження доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначала, що висновок суду про правомірність відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування не відповідає матеріалам справи, поясненням позивача і її представника, показанням свідків, допитаних у судовому засіданні (що не відображено у рішенні) та постанові Здолбунівського районного суду від 16 жовтня 2007 року в справі про адміністративне правопорушення.
Вказує, що висновки суду про те, що на момент настання страхового випадку вона знаходилась поза автомобілем, поставивши його на стоянку, суперечать обставинам справи.
Просила скасувати повністю рішення, що оскаржується, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2, підтримавши апеляційну скаргу, надав пояснення в межах її доводів.
Представник ВАТ «Дженералі Гарант» у суді, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на її безпідставність.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі, і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи й доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення, виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається, і це з'ясовано в судовому засіданні поясненнями представників сторін, 17 вересня 2007 року між позивачем і ВАТ «Дженералі Гарант» укладено договір добровільного страхування транспортних засобів, за яким застраховано автомобіль, що належить ОСОБА_1, марки «ЗАЗ» ТF699Р, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, терміном до 16 вересня 2008 року, про що видано позивачу страховий поліс №19G-0048173 від 17 вересня 2007 року (а.с.а.с. 4-9).
28 вересня 2007 року близько 8 години 40 хвилин на вулиці Степана Бандери, 1, в м. Здолбунові Рівненської області сталася дорожьо-транспортна пригода, за обставинами якої ОСОБА_1 залишила автомобіль, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, що й стало причиною події. Внаслідок цього транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.
На звернення позивача із вимогою сплатити страхове відшкодування ВАТ «Дженералі Гарант» відповіло відмовою (а.с. 10).
Як вірно встановив суд першої інстанції, зазначена відмова у виплаті страхового відшкодування за наведених у судовому рішенні обставин є правомірною, оскільки відповідає вимогам вказаного договору страхування, а саме п.п. 6.2.10 та 6.3.7..
Доводи ОСОБА_1 про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулася за інших обставин, спростовуються постановою Здолбунівського районного суду від 16 жовтня 2007 року у справі про адміністративне правопорушення, яка відповідно до положень ч. 4 ст. 61 ЦПК України має преюдиціальне значення стосовно обставин справи при вирішенні цього спору.
Щодо невідображення судом у своєму рішенні показань свідків, колегія суддів, знаходячи цей факт очевидним, вважає, що зазначені порушення п.п. 2, 3 ст. 215 ЦПК України, за наявності повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засданні, не є істотними і не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
Згідно із ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, висновки, яких дійшов суд, відповідають обставинам справи, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 11 липня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно. Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: