Справа №784/1299/13 16.04.2013 16.04.2013 16.04.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/784/334/2013р. Головуючий 1-ї інстанції Коротков Т.В.

Категорія: ч. 2 cт. 187 КК України Суддя апеляційної інстанції Дзюба Ф.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого - Дзюби Ф.С.

Суддів: Фаріонової О.М., Чебанової-Губарєвої Н.В.

за участю прокурора - Іванова А.О.

засудженого - ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Корабельного районного м. Миколаєва від 04.02.2013р., яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Миколаєва, раніше судимого:

- 16.08.2006р. Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 190 КК України до двох років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 24.04.2007р. Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі.

- засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України до 7-ми років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 10930,16 грн. в рахунок погашення майнової шкоди та 5000 грн. в рахунок погашення моральної шкоди заподіяної злочином.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 29.07.2012р. близько 04.00 години він, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового слідства особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись поблизу будинку № 2 по вул. Артема в м. Миколаєві, напали на громадянина ОСОБА_3, та із застосуванням насильства, яке виразилось в нанесенні ударів руками й ногами в різні частини тіла, незаконно заволоділи майном потерпілого на загальну суму 9250,00 грн.

В наслідок злочинних дій засудженого потерпілому були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок районного суду скасувати та постановити свій вирок, яким перекваліфікувати його дії з ч. 2 на ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому більш м'яке покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України, так як на його думку суд безпідставно не взяв до уваги те, що в бійці приймав участь тільки він один, а невстановлена особа відтягувала його від потерпілого.

Крім того, вважає, що суд при призначенні покарання не в повній мірі врахував обставини, що пом'якшують його вину, а саме щиросердне каяття, визнання цивільного позову та наявність на його утриманні хворої матері.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції колегія находить її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідженими в судовому засіданні доказами вина засудженого ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який його засуджено, за обставин викладених у вироку, доказана.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_2 не заперечував, що скоїв розбійний напад на потерпілого та заволодів його майном, але наполягав на тому, що цей злочин він скоїв один, а не в групі з неустановленою слідством особою.

Потерпілий ОСОБА_4 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні давав послідовні показання про те, що ОСОБА_2 з іншою особою скоїли на нього розбійний напад та заволоділи його майном. Ці свідчення потерпілий підтвердив під час проведення очної ставки з ОСОБА_2, де наполягав на тому, що розбій на нього був скоєний групою осіб.

Суд дав належну оцінку показанням засудженого і потерпілого та з урахуванням того, що приводу обмовляти засудженого у потерпілого не було, а матеріали справи відносно неустановленої слідством особи за фактом розбійного нападу на потерпілого, виділені в окреме провадження, обґрунтовано поклав в основу вироку показання потерпілого, так як вони відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються і іншими дослідженими судом доказами, а саме: даними заяви потерпілого про злочин, де він вказує, що напад на нього скоїли дві особи, які заподіяли йому тілесні ушкодження (а.с. 5), даними протоколу впізнання особи, де потерпілий впізнав ОСОБА_2 як одного з учасників розбійного нападу (а.с. 18-20).

З урахуванням сукупності досліджених доказів суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Тому, доводи апелянта про те, що судом безпідставно покладені в основу вироку показання потерпілого про обставини скоєння злочину є безпідставними, як і є безпідставними твердження апелянта про необхідність перекваліфікації його дій з ч.2 на ч.1 ст. 187 КК України.

Що стосується покарання, то воно засудженому ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст. ст. 65-67 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості скоєного, даних про особу винного і тому суд прийшов до правильного висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті.

Доводи апелянта про можливість призначення покарання з застосуванням ст. 69 КК України не відповідають вимогам закону, так як згідно названої статті за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд може призначити покарання нижче від нижчої межі, встановленої санкції статті, але суд таких обставин не встановив.

Підстав для скасування вироку з перекваліфікацією дій засудженого та призначення біль м'якого покарання, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Корабельного районного суду від 04.02.2013р. відносно ОСОБА_2, залишити без змін.

Головуючий

судді: