6 грудня 2006 року                                           м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької залізниці, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Єнакієве Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

             У грудні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову вказував, що 21 грудня 2001р.під час виконання  трудових обов'язків з ним трапився нещасний випадок, про що 28 грудня 2001р. був складений акт форми Н-1 в  результаті якого він втратив 25% професійної працездатності. Просив про відшкодування моральної шкоди.

              Справа розглядалась судами неодноразово.

              Рішенням Дебальцевського  міського суду Донецької області від 7 квітня 2004 року  в задоволенні позову відмовлено в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

              Рішенням апеляційного суду Донецької області від 5 липня 2004 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Єнакієве Донецької області скасоване і постановлене нове рішення яким позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Єнакієве Донецької області у відшкодування моральної шкоди 4000грн., в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

             У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Єнакієве Донецької області просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги не дають підстав для висновку, що  апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Оскаржуване судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Єнакієве Донецької області відхилити, рішення апеляційного суду Донецької області від 5 липня 2004 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України:                                            Є.Ф.Левченко

                                                                                                                    Л.І.Охрімчук

                                                                                                                    Ю.Л.Сенін