9.4.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2013 року Справа № 812/2836/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І. В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі відділу нагляду за учасниками ринку цінних паперів у Луганській області до публічного акціонерного товариства «Краснолучвуглебуд» про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 2040,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
25 березня 2013 року до суду надійшов адміністративний позов Донбаського територіального управління Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі відділу нагляду за учасниками ринку цінних паперів у Луганській області до публічного акціонерного товариства «Краснолучвуглебуд» про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 2040,00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що відповідач - ПАТ «Краснолучвуглебуд» порушило вимоги чинного законодавства про цінні папери, а саме: вимоги ст. 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та Положення "Про розкриття інформації емітентами цінних паперів", затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1591 від 19.12.2006 (із змінами та доповненнями), в термін, передбачений Положенням, не розкрило річну інформацію за 2011 рік шляхом її розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, опублікування в офіційному друкованому виданні та подання до Комісії.
У зв'язку з цим, 27.09.2012 року уповноваженою особою ДТУ НКЦПФР у відношенні відповідача були винесені постанови №№ 841-ДО-1-Е, 842-ДО-1-Е, 843-ДО-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у сумі 2040,00 грн. Зазначену суму необхідно було перерахувати протягом 15 днів з дня отримання постанови. Постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у встановленому законодавством порядку відповідачем не оскаржувались. До теперішнього часу суму штрафних санкцій відповідачем сплачено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій з відповідача у зазначеній сумі.
Ухвалою суду від 27 березня 2013 року провадження у справі за даним позовом було відкрите та призначене до розгляду у скороченому провадженні.
Відповідач заперечення суду не надав. Ухвала про відкриття скороченого провадження направлена відповідачу на адресу: 94504, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Лутугіна, 22.
03 квітня 2013 року до суду повернувся конверт з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що відповідач повідомлений про розгляд справи.
За таких підстав суд приймає рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок"(далі -Закон №3480) регулярна інформація про емітента -річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (в тому числі в електронному вигляді).
Згідно з ч.4 ст. 40 Закону №3480 річна інформація про емітента є відкритою і підлягає оприлюдненню емітентом у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів. Примірник офіційного друкованого видання, в якому опубліковано річну інформацію про емітента, він (емітент) надсилає до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно п. 1 глави 1 розділу 4 Положення „Про розкриття інформації емітентами цінних паперів" емітенти зобов'язані розкривати регулярну квартальну інформацію (далі - квартальна інформація) у повному обсязі відповідно до вимог цього Положення.
Відповідно до п.3 глави 1 розділу 4 Положення обов'язок здійснювати розкриття квартальної інформації в порядку, передбаченому цим Положенням, поширюється на:
- акціонерні товариства, що мають державну частку в обсязі 25 відсотків і більше акцій у статутному капіталі за станом на перше число звітного кварталу;
- державні (національні) акціонерні товариства;
- холдингові компанії, що мають державну частку в обсязі 25 відсотків і більше акцій у статутному капіталі за станом на перше число звітного кварталу;
- підприємства, пакети акцій (частки, паї) яких передано до статутного капіталу державних (національних) акціонерних товариств та/або холдингових компаній, що мають державну частку в обсязі 25 відсотків і більше акцій у статутному капіталі за станом на перше число звітного кварталу;
- емітентів, які здійснили відкрите розміщення облігацій підприємств;
- емітентів, які здійснили відкрите розміщення іпотечних облігацій;
- емітентів, які здійснили відкрите розміщення іпотечних сертифікатів;
- емітентів, які здійснили відкрите розміщення сертифікатів ФОН.
Відповідно до п. 3 розділу IV Положення „Про розкриття інформації емітентами цінних паперів" розкриття річної інформації має здійснюватись шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, опублікування у офіційному друкованому виданні та подання до Комісії.
Розкриття річної інформації здійснюється у такі строки:
розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії -у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним;
опублікування у офіційному друкованому виданні -у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним;
подання до Комісії -не пізніше 1 червня року, наступного за звітним.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Краснолучвуглебуд» порушило вимоги чинного законодавства про цінні папери, а саме: вимоги ст. 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та Положення "Про розкриття інформації емітентами цінних паперів", затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1591 від 19.12.2006 (із змінами та доповненнями), в термін, передбачений Положенням, не розкрило річну інформацію за 2011 рік шляхом її розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, опублікування в офіційному друкованому виданні та подання до Комісії.
У зв'язку з цим, 27.09.2012 року уповноваженою особою ДТУ НКЦПФР у відношенні відповідача були винесені постанови №№ 841-ДО-1-Е, 842-ДО-1-Е, 843-ДО-1-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у сумі 2040,00 грн. (а. с. 12, 15, 18).
Зазначену суму необхідно було перерахувати в дохід Державного бюджету України на розрахунковий рахунок Управління Держказначейства в Донецькій області протягом 15 днів з дня отримання постанови. Копії платіжних документів - направити до ДТУ ДКЦПФР.
Постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів відповідачем не були оскаржені у судовому порядку. Копій платіжних документів, що підтверджують виконання постанов, до ДТУ ДКЦПФР та до суду не надходило, що свідчить про несплату суми штрафу в Держбюджет.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність застосування штрафних санкцій, позовні вимоги визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судових витрат.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до розгляду адміністративної справи по суті.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, за подання адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що його кошторисом не передбачено витрати на сплату судового збору. Вказана обставина не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 2040 грн. Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 114,70 грн.
Керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Донбаського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі відділу нагляду за учасниками ринку цінних паперів у Луганській області до публічного акціонерного товариства «Краснолучвуглебуд» про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 2040 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Краснолучвуглебуд» суму штрафних санкцій у розмірі 2040 грн. в дохід Державного бюджету України - р/р 31110106700004 в УДКС у м. Донецьку, код ЄДРПОУ 38033949, МФО 834016, код платежу 21081100.
Стягнути з Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в особі відділу нагляду за учасниками ринку цінних паперів у Луганській області на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 114,70 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя І.В.Тихонов