6 грудня 2006 року                                           м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до  Іваничівського ВУЖКГ про поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

             У листопаді 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Посилаючись на те, що наказом НОМЕР_1 його було незаконно звільнено з посади майстра по каналізації Іваничівського ВУЖКГ за п.1ст.40 КЗпП України, оскільки не було виробничої необхідності для скорочення штату, просив про поновлення на роботі,  відшкодування моральної шкоди.

              Рішенням Іваничівського  районного суду Волинської області від 27 жовтня 2003 року  в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

             Рішенням апеляційного суду Волинської області від 22 липня 2004 року рішення суду першої інстанції скасоване і постановлене нове рішення про задоволення позовних вимог.

             У касаційній скарзі Іваничівське ВУЖКГ просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги не дають підстав для висновку, що  судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Оскаржуване судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу Іваничівського ВУЖКГ відхилити, рішення апеляційного суду Волинської області від 22 липня 2004 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України:                                            Є.Ф.Левченко

                                                                                                                    Л.І.Охрімчук

                                                                                                                    Ю.Л.Сенін