Справа № 1008/4894/12 Головуючий у І інстанції Грибанва Ю.Л.
Провадження № 22-ц/780/1535/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.
Категорія 44 16.04.2013
УХВАЛА
Іменем України
10 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Приходька К.П.
суддів Голуб С.А., Таргоній Д.О.
при секретарі Бутенко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Васильківської міської ради Київської області, третя особа Відділ Держкомзему у місті Василькові Київської області про визнання протиправними та скасування рішень міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку ,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2012 року позивач пред»явила в суді названий позов посилаючись на те, що вона живе у п»ятиквартирному будинку АДРЕСА_1 прибудинкова територія якого виходить на вул.Головачова і іншого під»їзду до будинку нема.
ОСОБА_3 живе у сусідньому житловому будинку, присадибна земельна ділянка якого виходить на вул.. Головачова. З протилежного боку вулиці Головачова розташований яр.
02.12.2011 року ОСОБА_3 встановила огорожу навколо яру, перекривши і проїзджу частину вул..Головачова навпроти належної їй присадибної земельної ділянки, чим позбавила її та мешканців їх будинку будь-якого проїзду до будинку медичної допомоги, аварійної служби, пожежно-рятувальної служби. У зв»язку з неможливістю вирішення цього спору в досудовому порядку вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
Просила визнати протиправним та скасувати рішення 47 сесії 5 скликання від 07.10.2009 року в частині надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,10 га по вул.АДРЕСА_1 та вимог щодо її цільового використання, рішення 52 сесії 5 скликання Васильківської міської ради «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства по вул..АДРЕСА_1» від 07.04.2010 року, визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства по вул..АДРЕСА_1 виданий на ім.»я ОСОБА_3, стягнути з ОСОБА_3 понесені нею судові витрати на сплату судового збору та правову допомогу.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, позивач оскаржила його в апеляційному порядку з підстав ухвалення рішення судом з порушенням норм процесуального права. Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В доводах апеляційної скарги звертає увагу на те, що суд не дав оцінки наданим позивачем доказам, а саме викопіюванню із стереотопографічнї зйомки м.Василькова, викопіюванню з поквартальної зйомки м.Василькова, викопіювання з плану будівельного кварталу присадибної ділянки по вулиці о Головачова 44-аБ листу № 1775 від 29.10.212 року Комунального підприємства «УЖКГ м.Василькова». Апелянт вважає, що цими доказами вона довела , що до її будинку існувала дорога, яка була включена до державного акту про право власності на земельну ділянку на ім.»я відповідача.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянтів та представників сторін, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником 1/2 частини двохкімнатної квартири №3 в житловому будинку АДРЕСА_1
Рішенням 47 сесії 5 скликання Васильківської міської ради від 07.10.2009 року затверджено висновки про можливість відведення ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0.10 га для ведення особистого селянського господарства по вул..АДРЕСА_1 у м.Василькові.
Згідно рішення 52 сесії 5 скликання Васильківської міської ради від 07.04.2010 року затверджено ОСОБА_3 проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку (кадастровий номер 3210700000:04:002:0013 ) площею 0.10 га для ведення особистого селянського господарства по вул..АДРЕСА_1, надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення Державного акту на право власності на вказану земельну ділянку.
Як вбачається із Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №918559 від 20.10.20.10 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована по вул..АДРЕСА_1 в м.Васильків Київської області.
Із показів свідків, викопіювання із стереотопографічної зйомки м.Василькова суд встановив , що і будинок, в якому живе позивач, і будинок відповідача знаходяться на АДРЕСА_1, а під»їзд до будинку відповідача зроблений нею зі сторони наданої їй земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який ніколи не був вулицею, провулком, проїздом, тобто землею загального користування міста Василькова..
Це підтверджується також інформацією КП «Управління житлово-комунального підприємства міста Василькова» від 29.10.2012 року, згідно якої під»їзна дорога до будинку вул..Головачова з вул..Хохрякова не знаходиться в управлінні та утриманні КП «УЖКГ м.Василькова».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності зі ст.ст.ст.39, 83 Земельного кодексу України, на які посилається позивач, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови; до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність належать землі загального користування населених пунктів (майдани , вулиці, проїзди, шляхи, набережні тощо).
Таким чином, позивачем не доведено, що проїзд до її будинку був саме зі сторони та земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 Більше того, надані документи, фотографії свідчать про те, що він там фактично неможливий в з»язку із недостатньою для цього шириною цієї стежки, якою користувалися мешканці з власної ініціативи, але тепер вона надана у власність іншій особі.
Саме із наведених вище підстав суд вважав таким, що не відповідає встановленим обставинам справи посилання позивача на порушення відповідачем ст.319 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Тому суд прийшов до висновку про те, що оскаржувані з цих підстав рішення Васильківської міської ради не підлягають до скасування, як прийняті у відповідності із законодавством.
Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку відповідача, то вони взагалі немотивовані, необґрунтовані, а тому до задоволення не підлягають.
Судова колегія погоджується із такими висновками суду виходячи із наступного.
Відповідно до ст.58, 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Обставини справи. які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обґрунтовуючи свій позов в частині неправомірності включення до земельної ділянки, переданої у власність відповідачу дороги загального користування, позивач надала суду план присадибної ділянки № 44 по вул..Головачова, на якому розташований будинок, в якому вона проживає, викопіювання з топозйомки м.Василькова, викопіювання з стереотопогрфічнної зйомки м.Василькова, викопіювання з поквартальної зйомки м.Василькова. Однак жодний із наданих позивачем доказів не можна визнати належними і допустимим, оскільки вони не доводять тієї обставини, що до будинку АДРЕСА_1, в якому проживає позивач була прокладена дорога вздовж домоволодіння відповідача і ця дорога увійшла до земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка була надана відповідачу.
По-перше надані позивачем докази у світокопіях належним чином не посвідчені.
По-друге, топозйомки не є допустимим доказом, оскільки наявність чи відсутність дороги має бути доведена лише містобудівною документацією.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Далі Закон N 3038-VI), містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;
лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій;
червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
Відповідно до ст.. 17 Закон N 3038-VI Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Невід'ємною частиною генерального плану населеного пункту є план земельно-господарського устрою цього населеного пункту.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Відповідно до ст. 19 Закону N 3038-VI детальний план території уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток території.
Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;
10) порядок комплексного благоустрою та озеленення.
5. Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Таким чином, допустимим доказом наявності дороги до будинку позивача саме у тому місці, на яке вона вказувала, може бути доведено лише генеральним планом міста із зазначенням ліній регулювання забудови та червоних ліній, детальним планом території та планом зонування території міста.
Жодного із наведених доказів позивач суду не надала.
Разом із тим, матеріали справи містять довідку видану відділом держкомзему у м.Васильків про те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 що відводиться у власність площею 0,1000 га для веденя особистого селянського господарства відноситься до земель сільськогосподарського призначення (рілля) Васильківської міської ради.
Щодо наданих позивачем викопіювань із топозйомок, то на них також не вбачається проїзду до будинку позивача. На світлоокопіях вказаних документів кольоровим фломастером зроблені вказівки про наявність проїзду, разом із тим, даних про те, хто зробив ці позначки на світлокопії не зазначено.
Крім того, якщо не приймати до уваги кольорові позначки на вказаних документах, то вбачається, що фактично проїзд існував лише до будинку відповідача, а далі, до будинку відповідача, цього проїзду не було.
Відповідач надала суду докази того, що вона придбавала будівельні матеріали, а саме асфальт та щебень у 90-х роках і самостійно засипала яр і збудувала собі проїзд до свого будинку, яким користувались також інші особи.
Посилання апеллянта як на доказ того, що проїзд до її будинку існував на лист КП «УЖКГ міста Василькова» також є голослівним, оскільки в цьому листі йдеться лише про те, що під»їздна дорога до будинку АДРЕСА_1 управлінням не обслуговується. Тобто йдеться про дорогу саме до будинку відповідача, а не позивача. А будинок позивача знаходиться далі за будинком відповідача. Крім того, цей лист доводить лише те, що дорога, яка збудована до будинку відповідача самостійно не обліковується у містобудівнцій докуметації, а тому і не передана в управління та утримання комунального підприємства,
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростували, а тому апеляційна скаргі підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів-
У Х В А Л ИЛ А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів .
Головуючий
Судді