4 грудня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8, Лозівського бюро технічної інвентаризації Харківської області, Чернігівської селищної ради Лозівського району Харківської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Чернігівський” про визнання договору міни жилих приміщень, технічного паспорту, довідки-характеристики, свідоцтва про право власності на житло, довідки вартості одного квадратного метра житла недійсними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лозівського міського суду Харківської області від 1 березня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 8 червня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Лозівського міського суду Харківської області від 1.03.2004 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 8.06.2004 р., яким у позові відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відмовляючи в позові, місцевий суд, з урахуванням фактичних обставин справи, виходив з того, що договір міни було укладено з дотриманням вимог закону та що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновком місцевого суду та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Лозівського міського суду Харківської області від 1 березня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 8 червня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :