5 грудня 2006 року                                           м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ВАТ “Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу” до ОСОБА_1 про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ “Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу” про визнання права користування жилим приміщенням з укладенням договору найму,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

             У жовтні 2003 року ВАТ “Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу” звернувся до суду із зазначеним позовом. Посилаючись на те, що в квартиру АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі підприємства і надавалась для проживання ОСОБА_2 після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. без будь яких правових підстав  вселився відповідач ОСОБА_1, просив про його виселення.

             ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом, посилаючись на те, що він є онуком померлої ОСОБА_2, вселились у квартиру в 1993р. як члени її сім'ї і після її смерті  залишився проживати в квартирі.

             Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2004 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду  м. Києва від 29 червня 2004 року позов ВАТ “Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу” задоволено, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

             У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги не дають підстав для висновку, що  судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду  м. Києва від 29 червня 2004 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України:                                            Є.Ф.Левченко

                                                                                                                    Л.І.Охрімчук

                                                                                                                    Ю.Л.Сенін