УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №281/65/13-ц Головуючий у 1-й інст. Петрашко М.М.

Категорія 25 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Миніч Т.І., Борисюка Р.М.,

при секретарі судового засідання - Кузьмінської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 14 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування та відшкодування завданих матеріальних та моральних збитків і за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

встановила:

У поданій апеляційній скарзі позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять скасувати вищевказану ухвалу, якою їх позовну заяву у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України залишено без розгляду.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Залишаючи зустрічний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не виконали вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 28.02.2013 року про залишення позовної заяви без руху, відповідно до якої вони мали зазначити докази, що відповідач ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні ДТП, яким заподіяно шкоди ОСОБА_1

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, враховуючи наступне.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-хто з учасників винним у вчинені ДТП у встановленому законом порядку не визнаний. Однак, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 28.02.2013 року, позивачі за зустрічним позовом подали позовну заяву, у якій вказали про наявність дослідчої перевірки по факту ДТП та просили призначити по справі відповідну експертизу з метою визначення винної поведінки в діях її учасників.

Крім того, згідно з положеннями п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК. Однак, подання доказів до суду першої інстанції можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для залишення зустрічного позову без руху, а в подальшому - без розгляду з підстав неподання позивачами за зустрічним позовом доказів, які підтверджують обставини, на які вони посилалися як на підставу своїх позовних вимог.

За таких обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 14 березня 2013 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді