8 грудня 2006 року                                           м.Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до професійно-технічного училища (далі-ПТУ) № 49 м.Амвросіївки про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

             У березні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що працювала заступником директора ПТУ № 49 з навчально-виховної роботи, наказом НОМЕР_1 її було незаконно звільнено з роботи з 27 лютого 2004 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку зі скороченням штату, незаконним звільненням їй заподіяна моральна шкода. Позивачка просила поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

             Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 15 квітня 2004 року в задоволенні позову відмовлено. 

             Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2004 року рішення суду першої інстанції змінено і постановлено позов ОСОБА_1 задовольнити частково, змінити дату звільнення позивачки з 27 лютого 2004 року на 1 березня 2004 року, стягнути на її користь із ПТУ № 49 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 18 грн. 78 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 

             У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2004 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України:                                            Є.Ф.Левченко

                                                                                                                    Л.І.Охрімчук

                                                                                                                    Ю.Л.Сенін