КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-15590/11 Головуючий у 1-й інстанції: Шляхов В.І.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М., Міщука М. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.11.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та зобов'язання провести перерахунок пенсії ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.11.2011 року позов задоволено частково. Судом визнано неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області та зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування, відповідно до вимог ст. ст. ч.1 ст. 37 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.01.2011 року по 02.11.2011 року, з урахуванням фактично виплачених коштів.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - змінити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постійно проживає на території радіоактивного забруднення (категорія 4), що підтверджується відповідним посвідченням та має право на отримання 30 % щомісячної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування.

Відповідно до ч. 1 ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення, виплачується грошова допомога у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у розмірі 30% від мінімальної заробітної плати.

Оскільки щомісячна грошова допомога та доплата до пенсії позивачу проводилася у розмірі, значно меншому, ніж передбаченому вказаним Законом, судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що вона має право на виплату частини доплати до пенсії, що не була виплачена раніше.

Судова колегія також погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетним у застосуванні.

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції при винесенні рішення правомірно керувався положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не приписами постанов Уряду.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що 14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (далі - Закон № 3491-VI), який набрав чинності 19.06.2011 року.

Пунктом 7 частини 1 Закону № 3491-VI, Прикінцеві положення ЗУ "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 37, 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми ЗУ від 14.06.2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що на момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян.

З огляду на викладене, до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог п. 4 Прикінцевих положень ЗУ "Про Державний бюджет України на 2011 рік", застосуванню підлягають положення статей 37, 39, 50, 51, 52, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 року, на виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено розміри виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі і виплат належних позивачеві.

Таким чином, починаючи з 23.07.2011 року виплати, передбачені ст. 37 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745 від 06.07.2011 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області - задовольнити частково.

Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.11.2011 року - змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2щомісячної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 30% мінімальної заробітної плати, починаючи з 01.01.2011 року по 22.07.2011 року".

В решті постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.11.2011 року - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Л.В. Бєлова

Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.