ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "29" червня 2006 р.                                                                   Справа № 2/103

Суддя господарського суду Чернівецької області Скрипничук Iван Васильович

розглядаючи справу

за позовом   Прокурора Новоселицького району в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних  випадків  на  виробництві та професійних захворювань України у Новоселицькому районі

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення внесків - 467,81грн.

за участю представників:

позивача:  Чорний С.В. - представник  за довіреністю № 4  від 03.01.06р.

відповідача:   - не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

          Прокурор Новоселицького району в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від  нещасних  випадків на виробництві та професійних  захворювань України у Новоселицькому  районі  звернувся з адміністративним  позовом  відповідно до ст.104 КАСУкраїни до приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1  (ідент.код НОМЕР_1) про стягнення 467грн. 81коп. внесків на соціальне страхування від  нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання  на підставі  перевірки  від 15.03.06р.

Відповідач пояснення та докази в його обгрунтування у суд не подав, представник у судове засідання не з'явився, хоча  належним чином  був  повідомлений про час і місце  засідання  суду.

Суд вважає, що  нез'явлення  представника  відповідача  у засідання суду, не є перешкодою  для розгляду  справи за наявними у ній матеріалами.

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки сторін відповідно до ст.ст. 49, 51  КАС України.

Одночасно позивачем заявлено клопотання про відмову  від  технічної  фіксації  судового процесу.

Дослідивши  матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, прокурора, оцінивши  докази, суд вважавє, що позов підлягає  задоволенню з урахуванням  наступних підстав.

Так,  відповідно до ст.46  Конституції України, громадяни мають  право на соціальний  захист, що  включає  право на  забезпечення  їх в разі  повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника. Це право гарантується загальнообов'язковим державним  соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ  і  організацій.

Відповідно до ст.ст. 4, 14  Закону України “Про загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування від нещасного  випадку  на виробництві та професійного  захворювання , які спричинили втрату  працездатності” від 23.09.1999 року № 1105-ХІУ із змінами і доповненнями, внесеними згідно із  Законами  № 2180- Ш ( 2180-14) від 21.12.2000 року і № 2272-Ш (2272-14) від 22.02.2001 року, який набрав чинності 1 квітня 2001 року, страхування нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного  соціального страхування, який  здійснюється Фондом.

Статтею 15  вказаного Закону України  від 23.09.1999 року № 1105-ХІУ встановлено, що  страхування  від нещасного  випадку  здійснюється Фондом соціального  страхування від нещасних  випадків на виробництві  та професійних захворювань, який є некомерційною самоврядною організа-цією, що діє  на підставі  статуту, затвердженого  її  правлінням.

Відповідно до Положення про  відділення виконавчої  дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та  професійних захворювань України у Новоселицькому районі, затвердженого  наказом  управління виконавчої дирекції цього ж Фонду № 8 від 15 листопада 2000 року, Відділення здійснює соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві на території Новоселицького району та  є  підзвітним  управлінню  вионавчої дирекції Фонду у Чернівецькій області.

Згідно ч.2 п.2 ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне  соціальне  страхування  від  нещасного  випадку  на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та одночасно, згідно ст.52 названого Закону, несе відповідальність за  несвоєчасну сплату вказаних внесків.

Відповідно до п.16 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” передбачено, що збір на обов'язкове соціальне  страхування не включається до складу податків, інших  страхових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Проведеною перевіркою, згідно акту № НОМЕР_2, було встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 20.12.2005 року зареєструвався як приватний  підприємець ( вид діяльності : виготовлення та реалізація бляшаних виробів зі сплатою єдиного податку), однак, у Фонді соціального страхування  не зареєструвався.

Також проведеною перевіркою 15.03.2006 року було встановлено, що ОСОБА_1 використовував найману працю без оформлення трудових правовідносин, чим порушив вимоги ст.ст. 24, 24-1, 48 КЗпП України.

У відповідача по найму працювало 6 чоловік без належної реєстрації.

12 травня 2006 року ОСОБА_1 притягався до кримінальної відповідальності за ст.ст. 172 ч.1, 366 ч.1 КК України і вироком суду був засуджений до міри  покарання у вигляді штрафу  680грн.

На момент розгляду кримінальної  справи завдані  державі  збитки у вигляді несплати страхових внесків із заробітної плати найманих працівників, відповідно до розрахунку від 21.03.2006 року, складають 467грн.81коп.

Таким чином, своїми діями відповідач  завдав шкоду  державі на суму 467грн.81коп.

На підставі ст. 1166 ЦК України сума  завданих  збитків підлягає  відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її  завдала.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186  Кодексу  адміністративного  судочинства України, суд

П О С Т А Н  О В И В :

     1.  Позов задовольнити.

2.  Стягнути з приватного  підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідент.код НОМЕР_1)  на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних  випадків  на виробництві та професійних  захворювань  України у Новоселицькому  районі”  суму внесків  467грн.81коп.

                 3.  Видати  виконавчий лист.

  4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у стро, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення   цього строку.

У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи у апеляційній інстанції та залишенні даної постанови у силі..

Відповідно до ст. 185, ч.1-3, 5 ст.186 Кодексу адміністративного судо-чинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної заяви або апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до статті 160 цього Кодексу, з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             І.В. Скрипничук