|
У х в а л а |
|
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
30 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Калінінського дитсадка, Калінінської сільської Ради Липоводолинського району Сумської області , відділу освіти Липоводолинської райдержадміністрації Сумської області про поновлення попереднього розміру оплати праці, встановлення попереднього режиму роботи, стягнення різниці в заробітній платі, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, поновлення на роботі і стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, та видачу трудової книжки
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2000 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позову вказувала, що наказами НОМЕР_1 та наказом НОМЕР_2, виданих керівником Калінінського дитсадка її було незаконно переведено на 0,58 ставки ІНФОРМАЦІЯ_1, та скорочено її робочий час, а 20 квітня 2001р.її було незаконно звільнено за п.1ст.40 КЗпП України. Просила про визнання незаконними наказів НОМЕР_1 та наказу НОМЕР_2, поновлення її на роботі на 1,15 ставки вихователем Калінінського дитсадка, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, встановлення попереднього режиму роботи, стягнення різниці в заробітній платі, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, та видачу трудової книжки.
Рішенням Роменського районного суду Сумської області від 28 січня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 12 липня 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Суд стягнув з Калінінської сільської Ради Липоводолинського району Сумської області на користь позивачки заборгованість по заробітній платі в сумі 301 грн. 56к., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, в частині визнання незаконними наказів НОМЕР_1 та наказу НОМЕР_2, відмовлено в зв'язку з пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення Роменського районного суду Сумської області від 28 січня 2004 року, та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 12 липня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Є.Ф.Левченко
Л.І.Охрімчук
Ю.Л.Сенін