ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2013 року № 2а-8014/12/1370

13 год. 45 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Саїв М.В.,

від позивача Пукаляк Р.М., Кравець В.Ю., Романець А.Б.,

від відповідача Бойко Т.М., Наконечна С.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського обласного клінічного діагностичного центру до Державної фінансової інспекції у Львівській області, про визнання протиправною та скасування вимоги в її частині.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Львівський обласний клінічний діагностичний центр (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Львівській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування листа-вимоги від 04.09.2012 року № 04-15м/6809 в частині висунутих вимог, а саме:

- забезпечити максимальне відшкодування завданих збитків шляхом проведення претензійно-позовної роботи перед ТзОВ "Львівбудмакс" в загальній сумі 1199,5 тис. грн.;

- вжити заходів щодо максимального відшкодування понесених збитків щодо зайвого використання фонду оплати праці в загальній сумі 71,5 тис. грн.;

- переукласти угоду з Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького на відшкодування комунальних послуг, спожитих кафедрами університету та відобразити дебіторську заборгованість по розрахунках з університетом за використані комунальні послуги, а також провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування понесених центром витрат в загальній сумі 122,5 тис. грн.;

- забезпечити в повній мірі відшкодування орендарями понесених центром втрат за сплату послуг з теплопостачання в загальній сумі 6,8 тис. грн.;

- звернутися в ОКП Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" та провести інвентаризацію всіх приміщень центру з метою виготовлення поверхового плану із достовірними площами приміщень;

- розглянути можливість щодо розірвання договору, укладеного між Львівським обласним клінічним діагностичним центром та Публічним акціонерним товариством "УМТ" від 20.03.2012 року № 031/0212 на придбання СХВ-750D рентгенівської трубки MEGACOOL.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду провадження у справі № 2а-8014/12/1370 в частині позовних вимог стосовно скасування вимоги Державної фінансової інспекції у Львівській області про максимальне відшкодування збитків завданих шляхом проведення претензійно-позовної роботи перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівбудмакс" в загальній сумі 1199,5 тис. грн. зупинено.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю оскаржуваних висунутих ДФІ вимог, необґрунтованістю висновків відповідача, виходом відповідача за межі наданої йому законом компетенції. Правильність дій ЛОКДЦ підтверджується усіма необхідними документами, а тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили повністю, вважають позовні вимоги безпідставними, оскільки порушення вчинені позивачем у фінансовій сфері викладені в актів перевірки, просять у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Державною фінансовою інспекцією у Львівській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Львівського обласного клінічного діагностичного центру, за результатами якої складено акт ДФІ від 06.08.2010 року № 04-21/24 про наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності Львівського обласного клінічного діагностичного центру за період з 01.06.2010 по 30.06.2012 року /Т.1 а.с.13-45/.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем направлено ЛОКДЦ листа з вимогами усунути виявлені під час перевірки порушення у сфері фінансово-господарської діяльності /Т.1 а.с.7-12/.

Вказані порушення полягають у:

- завданні матеріальної шкоди центру внаслідок невиконання договору року № 14/01 укладеного 14.10.2008 року між ЛОКДЦ та ТзОВ «Львівбудмакс» на придбання та обслуговування комп'ютерного та магнітно-резонансного томографів на суму 18570,00 тис. грн. в частині його обслуговування;

- зайво використаному фонді заробітної плати в загальній сумі 71,5 тис. грн.;

- проведенні оплати за спожиті комунальні послуги кафедрами Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на загальну суму 122,5 тис. грн.;

- покритті витрат орендарів за теплопостачання на загальну суму 6,8 тис. грн.;

- порушенні проведення процедури закупівлі з порушенням п. 3 ч. 1 ст. 29, п. 6 та п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України від 01.06.2010 р. № 2456-VI «Про здійснення державних закупівель».

Крім того, встановлено розбіжність між площами приміщень ЛОКДЦ вказаними у поверхових планах та фактичними площами, у зв'язку з чим ДФІ виставило вимогу звернутися в ОКП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» та провести інвентаризацію всіх приміщень центру з метою виготовлення поверхового плану із достовірними площами приміщень.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 26.01.1993 р. № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Статтею 2 Закону № 2939-ХІІ визначено головні завдання органу державного фінансового контролю, якими є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

На виконання покладених завдань орган державного фінансового контролю наділений відповідними правами та обов'язками, що передбачені ст.ст. 10-12 Закону № 2939-ХІІ.

Процедура проведення інспектування органами ДФІ в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначається Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 р.

Щодо вимоги відповідача вжити заходів щодо максимального відшкодування понесених збитків щодо зайвого використання фонду оплати праці в загальній сумі 71,5 тис. грн. суд враховує наступне.

Згідно з штатним розписом адміністративно-управлінського та господарсько-обслуговувального, медичного персоналу ЛОКДЦ затвердженого 11.12.2009 року у відділенні лабораторної діагностики передбачено чотири штатних посади лікаря-лаборанта /Т.2 а.с.10/.

Станом на 01.01.2010 року коли складався новий штатний розпис, у відділенні лабораторної діагностики на посаді лікаря-лаборанта вже працювало саме чотири особи, що підтверджується копіями трудових книжок /Т.2 а.с.1-7/.

Отже, як пояснили представники позивача заробітна плата повинна була виплачуватись та виплачувалась з розрахунку на чотирьох осіб, не дивлячись на те, що в штатному розписі помилково передбачалось три штатні посади лікаря-лаборанта, адже згідно з Конституцією України та трудовим законодавством власник (роботодавець) зобов'язаний оплачувати працю найманого працівника, а за невиплату заробітної плати в Україні передбачено кримінальну відповідальність. Крім того, наявність четвертого лікаря-лаборанта у відділі викликана об'єктивно існуючими потребами.

Головний лікар ЛОКДЦ у судовому засіданні надав пояснення і представники відповідача не заперечили, що в обревізований період жодного лікаря не приймали та не звільняли з роботи у відділі лабораторної діагностики, тому мова може йти лише про ненавмисну помилку допущену під час підготовки та затвердження чергового штатного розпису.

Крім того, згідно з поясненнями представників позивача в штатний розпис на 2010 рік у відділенні лабораторної діагностики була введена посада біолога за рахунок посади лікаря лаборанта та посада лікаря-лаборанта була зменшена помилково, замість посади лікаря-лаборанта з клінічної біохімії. Під час ревізії штатний розпис станом на 01.07.2012 року був приведений у відповідність /Т. 2 а.с.14-17/.

Відтак, суд дійшов висновку, що кошти в сумі 71,5 тис. грн. не слід вважати зайво використаним фондом заробітної плати, оскільки вони витрачені на оплату праці особи, яка фактично працювала у відділі, згідно з оформленою трудовою книжкою, жодної шкоди державі чи бюджетній установі внаслідок цієї помилки заподіяно не було, зате повною мірою дотримано право особи на оплату праці.

З врахуванням вимог до рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, встановлених у ч. 2 ст. 3 КАС України, відповідна вимога ДФІ є необґрунтованою, тобто прийнятою без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а відтак її слід визнати протиправною і скасувати.

Щодо вимоги відповідача переукласти угоду з Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького на відшкодування комунальних послуг, спожитих кафедрами університету та відобразити дебіторську заборгованість по розрахунках з університетом за використані комунальні послуги, а також провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування понесених центром витрат в загальній сумі 122,5 тис. грн. суд враховує наступне.

02.07.2012 року між ЛНМУ ім. Данила Галицького та ЛОКДЦ укладено Договір про співпрацю в галузі лікувально-консультативної, науково-дослідної та навчально-виховної роботи /Т.2 а.с.27-29/.

Умови договору про співпрацю в галузі лікувально-консультативної, науково-дослідної та навчально-виховної роботи, укладеного між ЛОКДЦ та ЛНМУ ім. Данила Галицького, та умови Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ України від 05.06.1997 року № 245/2049, в частині проведення витрат з утримання матеріально-технічної бази навчального закладу за рахунок коштів лікувально-профілактичної установи суперечать п. 6 ст. 78 (в частині застосування п. 6 ст. 51) та п. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-ІІІ, п. 6 ст. 78 (в частині застосування п. 4 ст. 48) та п. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI, а також пп. 20, 22 Порядку складання розгляду затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228.

Зокрема, вищенаведеними нормами заборонено планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів Бюджетним кодексом України, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату.

Зазначена позиція підтверджується і листом МОЗ України від 10.01.2011 року № 3.03-10/4000 в якому сказано, що фінансування навчальних закладів державної форми власності за рахунок коштів місцевих бюджетів може здійснюватися виключно у разі перевиконання доходної частини загального фонду відповідного бюджету» /Т.2 а.с.25-26/.

Враховуючи, що у 2010-2012 роках рішення Львівської обласної ради про фінансування видатків ЛНМУ імені Данила Галицького на оплату комунальних послуг за рахунок вільного залишку коштів обласного бюджету або перевиконання дохідної частини загального фонду обласного бюджету не приймалися, оплата ЛОКДЦ за комунальні послуги, спожиті кафедрами навчального закладу на загальну суму 122,5 тис. грн. проведена всупереч вимогам бюджетного законодавства.

Отже, вимога ДФІ переукласти угоду з ЛНМУ імені Данила Галицького на відшкодування комунальних послуг, спожитих кафедрами університету та відобразити дебіторську заборгованість по розрахунках з університетом за використані комунальні послуги, а також провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування понесених центром витрат в загальній сумі 122,5 тис. грн. є законною та обґрунтованою.

Щодо вимоги забезпечити в повній мірі відшкодування орендарями понесених центром втрат за сплату послуг з теплопостачання в загальній сумі 6,8 тис. грн. суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 56 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року № 2542-ІІІ та п. 2. ст. 56 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VI єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов'язань держави та бюджетних установ визначаються Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України (п. 1) та порядок ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України (п. 2).

Пунктом 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228, визначено, що кошториси мають забезпечувати режим економії, не допускається включення до кошторисів асигнувань, не зумовлених потребою та прийняття в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.

Пунктом 43 вищевказаного Порядку передбачено, що розпорядники повинні затвердити у кошторисах обсяг коштів для проведення розрахунків за електричну і теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, у повному обсязі в розрахунку на рік з урахуванням коштів загального та спеціального фондів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та законів про Державний бюджет України. До кошторисів додаються детальні розрахунки за КЕКВ 1160 "Оплата комунальних послуг та енергоносіїв" на підставі затверджених в установленому порядку лімітів.

Також, згідно листа-роз'яснення Державного казначейства України від 03.05.2007 року № 3.4-06/1115-5385 «Про оплату комунальних послуг та інших послуг орендарями», у випадку, якщо на балансі розпорядника бюджетних коштів знаходиться будівля, приміщення якої орендують інші установи та організації, орендодавець укладає з орендарями договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, та договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

При цьому, орендодавець розподіляє між орендарями витрати і утримання залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, системи тепло - і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру орендованої організаціями площі.

Орендодавець надає орендарям рахунки для оплати орендної плати, комунальних послуг (теплопостачання, водопостачання, електроенергія, інші комунальні послуги - вивіз сміття, обслуговування ліфтів), а орендарі оплачують їх відповідно до економічної суті платежу.

Також, Примірним договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 року № 1774 передбачено можливість розподілу спожитих послуг пропорційно кількості споживачів.

Поруч з тим, ревізією встановлено, що загальна опалювальна площа центру згідно наданих до ревізії акту обстеження, опитувальних листів і виставлених рахунків ЛМКП «Львівтеплоенерго» становить 4453 м кв. в т.ч. 4304,22 м кв. - центр і 148,78 м кв. 2 орендарі (ТзОВ «Дентист-Сервіс» і ФОП «ОСОБА_7»).

Однак, в порушення вищенаведених нормативних актів, економістом центру в розрахунок вартості тепла спожитого іншими орендарями ТзОВ « 3І» і ТзОВ «Госпрозрахункове відділення ЛОДЦ», яких не включено в рахунки ЛМКП «Львівтеплоенерго», проводився з опалювальної площі 5682 м кв., замість 4304,22 м кв., а орендарю ПП «ОСОБА_8» рахунки за теплову енергію не виставлялись взагалі, що призвело до зайвого використання бюджетних коштів по КЕКВ 1161 «Оплата теплопостачання» в загальній сумі 4629,6 грн.

Водночас, вказаними орендарями зайво відшкодовано центру за підігрів води 15,87 грн.

Таким чином, центром покрито витрати з теплопостачання сторонніх юридичних осіб ТзОВ « 3І», ТзОВ «Госпрозрахункове відділення ЛОДЦ» та ПП «ОСОБА_8» за рахунок бюджетних коштів в загальній сумі 4613,73 грн. (в т.ч. у червні-грудні 2010 року - 893,49 грн., 2011 році - 2144,84 грн. та січні-червні 2012 року - 1575,40 грн.).

Також, ревізією встановлено що ТзОВ « 3І» і ТзОВ «Госпрозрахункове відділення ЛОДЦ» проведено відшкодовання центру коштів за надані послуги з водопостачання і водовідведення у більших сумах, відповідно, на 235,06 грн і 176,77 грн.

Крім того, ревізією встановлено, що бухгалтерією центру впродовж ревізійного періоду не виставлялись до оплати рахунки за спожиту воду орендарю ПП «ОСОБА_8», що призвело до зайвого використання бюджетних коштів в загальній сумі 170,46 грн (в т.ч. у червні-грудні 2010 року - 52,11 грн., 2011 році - 74,97 грн. та І півріччі 2012 року - 43,39 грн.).

У письмовому поясненні від 26.07.2012 економіст центру вказала, що розрахунок тепла проводився нею відповідно до довідки від 01.06.2006, а інші порушення допущені нею помилково.

Крім того, внаслідок невірного обрахунку вартості послуг з охорони приміщень центру, яка припадає на орендовані приміщення ТзОВ « 3І», ТзОВ «Дентист-Сервіс», ПП «ОСОБА_8» і ТзОВ «Госпрозрахункове відділення ЛОДЦ», зазначеними орендарями не проведено відшкодування витрат центру на охорону приміщень в загальній сумі 3532,37 грн. (в т.ч. у червні-грудні 2010 року - 1437,73 грн. і 2011 році - 2094,64 грн.) та у січні-червні 2012 року ними зайво відшкодовано центру за охорону приміщень 1111,52 грн, внаслідок чого центром покрито витрати орендарів за рахунок бюджетних коштів в сумі 2420,85 грн.

Позивач, не оспорюючи розміри орендної плати за об'єкти оренди, оскільки не має відношення до їх встановлення, зазначив, що договори оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області, укладені між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та орендарями приміщень ЛОКДЦ /Т.1 а.с.226-230, 233, 236, 239-242/, розмір орендної плати теж розрахований та погоджений між орендодавцем та орендарем /Т.1 а.с.231-232, 234-235, 237-238, 243-244/. З цих підстав вважає, що вимога про відшкодування орендарями понесених витрат повинна бути звернута не до ЛОКДЦ, а тому є необгрунтованою і незаконною.

Відповідач зазначив, що проводив перевірку фінансово-господарської діяльності ЛОКДЦ та не вправі перевіряти сторін відповідних Договорів оренди, оскільки це не входить в його компетенцію, але зобов'язаний прореагувати на факт недоотримання коштів бюджетною установою.

Судом з матеріалів справи встановлено, що в договорах оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області, укладених між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та орендарями приміщень ЛОКДЦ позивач є балансоутримувачем майна, орендну плату, розмір якої погоджений між сторонами, орендарі перераховують на розрахунковий рахунок позивача, амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховуються балансоутримувачем і використовуються на відновлення орендованих основних фондів, щоквартальна звірка розрахунків з орендної плати здійснюється між орендарем і балансоутримувачем /Т.1 а.с.226-230, 233, 236, 239-242/.

Сам розрахунок орендної плати (в т.ч. і щодо вартості послуг з охорони приміщень центру) проводився працівниками ЛОДКЦ, а рахунки виставлялись ЛОДКЦ, тільки невірно, про що зазначила у своєму поясненні, викладеному в акті перевірки, економіст центру.

Відтак, з урахуванням доводів відповідача, суд вважає вимогу ДФІ щодо вжиття заходів по відшкодуванню орендарями понесених центром втрат та в подальшому посилити контроль за правильністю використання коштів на комунальні послуги законною та обґрунтованою.

Щодо вимоги розглянути можливість щодо розірвання договору, укладеного між Львівським обласним клінічним діагностичним центром та Публічним акціонерним товариством "УМТ" від 20.03.2012 року № 031/0212 на придбання СХВ-750D рентгенівської трубки MEGACOOL суд враховує наступне.

Позивач не погоджується з цією вимогою, вказуючи на те, що договір укладений ще 20.03.2012 року № 031/0212, вже виконаний обома сторонами, обладнання поставлено, оплата проведена, і в даний час ПАТ "УМТ" здійснює гарантійне обслуговування поставленого обладнання, а отже, розірвати угоду неможливо. Крім того, вказує, що покликання відповідача на Перелік виробів медичного призначення , операції постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затверджений Постановою КМ України від 08.08.2011 р. № 867, в якому зазначено, що операції з постачання рентгенівської трубки звільнені від оподаткування податком на додану вартість (код 9022300000 згідно УКТЗЕД), не мають під собою належного обґрунтування, оскільки питання сплати податків перебуває в площині повноважень органів державної податкової служби і не відноситься до компетенції органів державної фінансової інспекції. Крім того, позивач подав аналогічні договори укладені ПАТ "УМТ" на предмет купівлі-продажу рентгенівської трубки, з яких вбачається сплата податку на додану вартість /Т.2 а.с.138-140, 142-145/. Порушень чинного законодавства у своїх діях позивач не вбачає.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст господарського договору становлять визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, умови договору - як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані таким, визнані такими законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін має бути досягнута згода.

Згідно з ч. 3 ст. 202 ГК України відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи встановлено, що договір між ЛОКДЦ та Публічним акціонерним товариством "УМТ" укладено 20.03.2012 року № 031/0212 на придбання СХВ-750D рентгенівської трубки MEGACOOL, предмет договору поставлений контрагентом, а ЛОКДЦ прийнято поставлений товар /Т.3 а.с.49-55/. Тобто контрагент, ПАТ "УМТ", повністю виконав покладені на нього Договором обов'язки.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В розумінні ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з п. 8 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ, якою регламентовано права ДФІ, відповідач має право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

В даному ж випадку ДФІ звернулася до ЛОКДЦ, викладеною у формі пропозиції, а не вимоги як передбачено п. 7 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ, тобто у спосіб, який не передбачений Законом.

Крім того, суд погоджується з позицією позивача, що до сфери повноважень відповідача аналіз правильності сплати податку на додану вартість не входить, оскільки питання перевірки правильності обліку та сплати податків належить до кола повноважень органу державної податкової служби.

Оскільки судом встановлено, що відповідач діяв поза межами повноважень, та не у спосіб передбачених законом, вимога винесена без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, відтак вимогу про розірвання договору, укладеного між Львівським обласним клінічним діагностичним центром та Публічним акціонерним товариством "УМТ" від 20.03.2012 року № 031/0212 на придбання СХВ-750D рентгенівської трубки MEGACOOL слід визнати протиправною та скасувати.

Щодо вимоги звернутися в ОКП Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" та провести інвентаризацію всіх приміщень центру з метою виготовлення поверхового плану із достовірними площами приміщень суд враховує наступне.

Під час ревізії ЛОКДЦ надало належним чином оформлений поверховий план будівель, виготовлений Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації від 06.03.2001 року /Т.2 а.с.60-64/. Згідно з цим документом площа кабінету № 210, який використовується ТзОВ "Госпрозрахункове відділення ЛОДЦ" становить 29,6 м кв, а згідно представленого акту приймання передачі приміщень вказано площу кабінету № 210 - 23,6 м кв, що на 6 м кв менше ніж вказано у поверховому плані.

У зв'язку з вищенаведеною розбіжністю директором ТзОВ "Госпрозрахункове відділення ЛОДЦ" під час ревізії ініційовано проведення Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації обмірів площ, які займає товариство.

За наслідками обмірів ОКП Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" складено поверховий план приміщень товариства від 25.07.2012 року /Т.2 а.с.54-59/, який був представлений під час ревізії.

Внаслідок виявлення розбіжностей площ у поверховому плані приміщень товариства від 25.07.2012 року та у поверховому плані від 06.03.2001 року під час ревізії центру комісією проведено обмір площі одного з кабінетів, які використовуються товариством і встановлено, що площа цього кабінету не співпадає з показниками поверхових планів від 06.03.2001 року та від 25.07.2012 року.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ, якою регламентовано права органу державного фінансового контролю, ДФІ має право вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та розрахунків.

Суд не бере до уваги покликання позивача на те, що розбіжності в площах приміщень, зокрема, тих, що орендує ТзОВ "Госпрозрахункове відділення ЛОДЦ", виникли внаслідок несанкціонованої перебудови приміщень товариством і виготовлення нового технічного паспорта за результатами переобмірів означатиме фактично узаконення проведених товариством перебудов, оскільки це не впливає на суть вимоги ДФІ стосовно проведення переобмірів площ та підстави винесення такої вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу звернутися в ОКП Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" та провести інвентаризацію всіх приміщень центру з метою виготовлення поверхового плану із достовірними площами приміщень законною та обґрунтованою.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України у разі часткового задоволення адміністративного позову, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати лист-вимогу Державної фінансової інспекції у Львівській області в частині вимоги про вжиття заходів щодо максимального відшкодування понесених збитків щодо зайвого використання фонду оплати праці.

3. Визнати протиправною та скасувати лист-вимогу Державної фінансової інспекції у Львівській області в частині вимоги розглянути можливість щодо розірвання договору, укладеного між Львівським обласним клінічним діагностичним центром та Публічним акціонерним товариством "УМТ" від 20.03.2012 року № 031/0212 на придбання СХВ-750D рентгенівської трубки MEGACOOL.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Львівського обласного клінічного діагностичного центру (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69б, ЄДРПОУ 03078209) судові витрати у виді судового збору відповідно до задоволених вимог в сумі 704,60 грн.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 08.04.2013 року о 17.00 год.

Суддя Кравців О.Р.