6 грудня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від             21 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 9 листопада 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_2звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1про зміну договору найму жилого приміщення - АДРЕСА_1 у м.Києві, посилаючись на те, що їх із відповідачем шлюб розірваний, у квартирі фактично проживають дві сім'ї, які ведуть окреме господарство, і між ними виникають конфлікти з приводу користування житлом. Позивачка просила змінити договір найму житла і виділити їй у користування кімнату площею 10,5 кв.м., а відповідачу - кімнату площею 16,8 кв.м., місця загального користування залишити в спільному користуванні.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 21 березня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 9 листопада 2006 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи позов, суд виходив із того, що між сторонами після розірвання шлюбу в грудні 2003 року стосунки погіршились, позивачка має право вимагати зміни договору найму квартири і виділення їй у користування кімнати площею 10,5 кв.м. відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін; доводи відповідача про те, що рішенням суду від 2 квітня 2003 року вже було відмовлено позивачці в задоволенні аналогічних позовних вимог, суд не прийняв до уваги з посиланням на те, що при розгляді справи в квітні 2003 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі й мали можливість вирішити житловий спір іншим способом.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом              ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну договору найму жилого приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 21 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 9 листопада               2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін