1 грудня 2006 року                                           м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю “Промбудсервіс”, ОСОБА_2про поновлення на роботі, стягнення  заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування  моральної шкоди,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

             У грудні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову вказував, що він та відповідач ОСОБА_2, є засновниками ТОВ “Промбудсервіс”. Відповідно до взаємної домовленості і протоколу зібрання, згідно статуту в 1996р. ОСОБА_2 був призначений на трирічний термін ІНФОРМАЦІЯ_2, а ОСОБА_1  по безстроковому трудовому договору головним бухгалтером підприємства. 1 серпня 2002р. ОСОБА_2 видав наказ за №НОМЕР_1, яким звільнив  його з займаної посади ІНФОРМАЦІЯ_1 за п. 2ст. 40 КЗпП України. Просив про  поновлення його на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування  моральної шкоди в сумі 50 000грн.

             Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 березня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2004 року, в задоволенні позову  ОСОБА_1 відмовлено.

             У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2004 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України:                                            Є.Ф.Левченко

                                                                                                                    Л.І.Охрімчук

                                                                                                                    Ю.Л.Сенін