У Х В А Л А 

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      07 грудня 2006 року                                                                                         м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в складі:

                              Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,

 розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ ТО “Текстерно” про стягнення оплати за час простою за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 5 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 01 липня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ ТО “Текстерно” про стягнення оплати за час простою, мотивуючи тим, що з серпня 1968 року по грудень 2003 року працював у ВАТ ТО “Текстерно”. У 2003 році на підприємстві виникали простої, а оплата часу за простій в порушення законодавства не проводилася.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 5 квітня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 01 липня 2004 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

            Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 5 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 01 липня 2004 року залишити без змін.

  Ухвала оскарженню не підлягає.

              Судді:                                                                               Левченко Є.Ф.

                                                                                                         Лихута Л.М.

                                                                                                         Охрімчук Л.І.