Справа № 1007/12966/2012

Провадження № 2/361/314/13

13.03.2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Шинкаря А.О.,

при секретарі – Брейкіній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

          У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що 28 вересня 2010 року між ним та відповідачем укладено договір позики, за яким він передав відповідачу грошові кошти в сумі 3500 доларів США, які останній зобов’язався повернути в строк до 01 січня 2011 року.

          Також сторонами було погоджено, що в разі несвоєчасного повернення позики відповідач сплачує пеню в розмірі 2% від суми боргу за кожен день прострочення.

          У зв’язку з тим, що відповідач не повернув суму позики, позивач просить стягнути з нього борг у сумі 27 975,50 гривень, що еквівалентно 3500 доларів США, пеню за один рік прострочення, що становить 176245,65 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати, що складає 1174,97 грн., 3% річних – 1435,20 грн. та відповідно до вимог ст.ст. 536, 1048 ЦК України проценти за користування грошовими коштами – 4225,26 грн.

          У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги.

Відповідач на неодноразові виклики у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, тому за згодою позивача вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

          Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

          Судом встановлено, що 28 вересня 2010 року між сторонами укладено договір позики, за яким позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 3500 доларів США, які останній зобов’язався повернути в строк до 01 січня 2011 року, що підтверджується розпискою.

          Я вбачається з розписки, відповідач зобов’язався сплачувати пеню в розмірі 2% від суми боргу за кожен день прострочення повернення боргу.

          Борг відповідачем до цього часу не повернуто, що не заперечується сторонами.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.ст.625, 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, то він зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позов у частині повернення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних підлягає задоволенню.

Згідно розрахунку наданого позивачем, сума боргу становить 27975,50 грн., що еквівалентно 3500 доларів США, інфляційні втрати складають 1174,97 грн., 3% річних – 1435,20 грн. Зазначені суми підлягають стягненню з відповідача в повному об’ємі.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Згідно розрахунку наданого позивачем, сума по відсотках за користування грошовими коштами понад строк встановлений договором складає 4225,26 грн., яка також підлягає стягненню з відповідача.

          Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

          З огляду на наведене та враховуючи, що розмір неустойки (176 245,65 грн.) значно перевищує розмір збитків, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки до 50 000 грн.

          Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок повернення боргу 84 810,10 грн. (27975,50 + 1 174,97 + 1 435,20 + 4 225,26 + 50 000 = 84810,10).

          Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 536, 611, 625, 1046 – 1051 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 84 810 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот десять) гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судовий збір у сумі. 848 (вісімсот сорок вісім) гривень 10 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайсуд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Шинкар