08.04.2013
Справа № 232/5707/12
Провадження № 2/127/545/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(З А О Ч Н Е)
08 квітня 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,
при секретарі Чумаченко С.М.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника третьої особи ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Вінницькій області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача – Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої діями державного органу, -
В С Т А Н О В И В :
19.04.2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача У ДАІ УМВС України у Вінницькій області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача – Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої діями державного органу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 18.10.2008 року, під час здійснення реєстраційних дій працівником Вінницького МРЕВ У ДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області, майором міліції ОСОБА_4, належний йому на підставі генеральної довіреності транспортний засіб «BMW-318і», чорного кольору, ДНЗ 769-69КН, було затримано по підозрі в підробці реєстраційних документів та під особистим керуванням майора міліції ОСОБА_4, безпідставно, в порушення діючого законодавства України, у відсутність позивача, було доставлено на спеціальний майданчик тимчасового утримання УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області. Свідоцтво про реєстрацію на зазначений автомобіль було примусово вилучено та передано на експертне дослідження.
По факту підробки реєстраційних документів Ленінським РВ ГУ УМВС проведено перевірку, по результатам якої 12.12.2008 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, та якою встановлено факт набуття позивачем у власність зазначеного автомобіля.
Звернувшись до У ДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області з проханням повернути безпідставно затриманий автомобіль, позивачу було категорично відмовлено, у зв’язку з відсутністю рішення суду про визнання за ним права власності на даний транспортний засіб.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.10.2009 року за позивачем визнано право власності на автомобіль марки BMW, моделі 318і, 1996 року випуску, чорного кольору, з бензиновим двигуном об’ємом 1796 куб. см., з відсутнім ідентифікаційним номером кузова. Дане рішення суду набуло законної сили 06.11.2009 року.
02.12.2012 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою щодо безоплатного повернення належного йому автомобіля, однак згідно письмової відповіді від 10.12.2009 року У ДАІ УМВС України у Вінницькій області позивачу було відмовлено у поверненні належного автомобіля, та зазначено, що отримати свій автомобіль позивач зможе після сплати коштів за послуги спеціального майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Державтоінспекції в сумі 8038 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.06.2010 року за позовом позивача до відповідача про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні власністю, шляхом безоплатного витребування в УДАІ належного автомобіля та повернення позивачу, позов задоволено повністю.
13.01.2011 року старшим державним виконавцем ППВР ГУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і надано відповідачу термін для добровільного виконання вищезазначеного рішення суду.
В установлений термін в добровільному порядку відповідачем рішення суду не було виконане, у зв’язку з чим 14.02.2011 року державним виконавцем було виконано в примусовому порядку, а саме: автомобіль було витребувано з У ДАІ, про що було складено відповідний акт.
При вилученні автомобіля зі спеціального майданчику тимчасового утримання позивачем було залучено спеціаліста-експерта ВВ КНДІСЕ, послуги якого склали 412,00 грн., та яким було зафіксовано умови зберігання транспортного засобу та визначено розмір матеріальної шкоди, яка складає 23922,58 грн., та у зв’язку з тим, що автомобіль отримано позивачем у не робочому та не придатному до експлуатації стані, позивачем були застосовані послуги спеціалізованої евакуаційної техніки, вартість послуг якої складає 420 грн. Тому, позивач звернувся до суду з даним позовом.
04.04.2013 року на адресу суду надійшла від позивача заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь за рахунок державного бюджету кошти в сумі: 23922,58 грн. – в якості відшкодування завданих збитків; 420,00 грн. – в якості відшкодування послуг спеціалізованої евакуаційної техніки; 412,00 грн. – в якості відшкодування вартості експертного дослідження; а також вартість понесених судових витрат в розмірі 247,76 грн. – вартість судового збору; 470,40 грн. – вартість витрат за проведення судової експертизи; 3000,00 грн. – витрати на правову допомогу.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, дала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача – У ДАІ УМВС України у Вінницькій області до судового засідання не з’явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток, що знаходяться в матеріалах справи (а.с.131,137,148), про причини неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача – Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області за довіреністю ОСОБА_2 при вирішенні даної справи покладався на думку суду.
Оскільки у справі достатньо доказів для встановлення прав та взаємовідносин сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує, відповідно до ст.224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 18.10.2008 року, під час здійснення реєстраційних дій працівником Вінницького МРЕВ У ДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області, майором міліції ОСОБА_4, належний позивачу на підставі генеральної довіреності транспортний засіб «BMW-318і», чорного кольору, ДНЗ 769-69КН, було затримано за підозрою в підробці реєстраційних документів та під особистим керуванням майора міліції ОСОБА_4, безпідставно, в порушення діючого законодавства України, у відсутність позивача, було доставлено на спеціальний майданчик тимчасового утримання УДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області, згідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу №462 від 18.10.2008 року (а.с.9). Свідоцтво про реєстрацію на зазначений автомобіль було примусово вилучено та передано на експертне дослідження.
По факту підробки реєстраційних документів Ленінським РВ ГУ УМВС проведено перевірку, по результатам якої 12.12.2008 року ДІМ СДІМ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенантом міліції ОСОБА_6 було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, затверджену в.о. начальника Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області підполковником міліції ОСОБА_7 (а.с.10).
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні, звернувшись до У ДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області з усним проханням повернути безпідставно затриманий автомобіль, позивачу було відмовлено, у зв’язку з відсутністю рішення суду про визнання за позивачем права власності на даний транспортний засіб.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.10.2009 року у цивільній справі №2-3797/09 за позовом ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Вінницькій області, за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_8 про визнання права власності на транспортний засіб, за позивачем визнано право власності на автомобіль марки BMW, моделі 318і, 1996 року випуску, чорного кольору, з бензиновим двигуном об’ємом 1796 куб. см., з відсутнім ідентифікаційним номером кузова. Дане рішення суду набуло законної сили 06.11.2009 року (а.с.11-13).
02.12.2012 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою щодо безоплатного повернення належного йому автомобіля, вх.№2-1220 від 02.12.2009 року (а.с.13), однак згідно письмової відповіді від 10.12.2009 року за №9/Г-1220 У ДАІ УМВС України у Вінницькій області позивачу було відмовлено у поверненні належного автомобіля, та зазначено, що отримати свій автомобіль позивач зможе після сплати коштів за послуги спеціального майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Державтоінспекції в сумі 8038 грн. (а.с.14).
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.06.2010 року у цивільній справі №2-2455/10 за позовом ОСОБА_3 до Управління ДАІ ГУ МВС України у Вінницькій області про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні власністю, шляхом безоплатного витребування в УДАІ належного автомобіля та повернення позивачу, позов задоволено повністю (а.с.16-17).
21.12.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці позивачу було видано виконавчий лист по вищезазначеній справі (а.с.18).
13.01.2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_9 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-2455/10, виданого 21.12.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні власністю, шляхом безоплатного витребування в УДАІ належного позивачу автомобіля та повернення останньому (а.с.20), одночасно старшим державним виконавцем Паламарчуком В.В. відповідачу було надіслано копію вищезазначеної постанови та надано термін для добровільного виконання вищезазначеного рішення суду (а.с.19).
В установлений термін в добровільному порядку відповідачем рішення суду не було виконане, у зв’язку з чим 14.02.2011 року державним виконавцем було виконано в примусовому порядку, про що складено відповідний акт державного виконавця від 14.02.2011 року (а.с.21).
При вилученні автомобіля зі спеціального майданчику тимчасового утримання У ДАІ УМВС України у Вінницькій області позивачем було залучено експерта-товарознавця ВВ КНДІСЕ ОСОБА_10, послуги якого склали 412,80 грн., згідно акту №462 здачі-приймання висновку судового експерта, спеціаліста від 23.02.2011 року та згідно квитанції №6С від 24.01.2011 року (а.с.22), та яким було зафіксовано умови зберігання транспортного засобу та визначено розмір матеріальної шкоди, яка складає 23922,58 грн., згідно висновку №462 автотоварознавчого дослідження ВВ КНДІСЕ №462 від 23.02.2011 року (а.с.23-34).
Окрім того, у зв’язку з тим, що автомобіль отримано позивачем у не робочому та не придатному до експлуатації стані, позивачем були застосовані послуги ФОП ОСОБА_11 щодо надання спеціалізованої евакуаційної техніки для перевезення автомобіля позивача, вартість даних послуг склала 420,00 грн., згідно акту виконаних робіт №9 та квитанції до прибуткового касового ордера №4 від 14.02.2011 року (а.с.36).
Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Статтею 1 Закону України «Про міліцію» встановлено, що міліція в Україні – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки; транспортної міліції; державної автомобільної інспекції; міліції охорони; судової міліції; спеціальної міліції; внутрішньої безпеки (ч.1 ст.7 Закону України «Про міліцію»).
З огляду на вищенаведене, та враховуючи те, що Державна автомобільна інспекція УМВС України у Вінницькій області являється підрозділом міліції та входить до структури Міністерства внутрішніх справ України – державного органу виконавчої влади, та якою було завдано позивачу матеріальної шкоди в наслідок порушення законних прав та інтересів останнього, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача за рахунок державного бюджету кошти в сумі: 23922,58 грн. – в якості відшкодування завданих збитків; 420,00 грн. – в якості відшкодування послуг спеціалізованої евакуаційної техніки; 412,00 грн. – в якості відшкодування вартості експертного дослідження, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача за рахунок державного бюджету вартість понесених судових витрат, то суд приходить до висновку про часткове задоволення даних вимог з наступних міркувань.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Зокрема, до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду; витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача (ч.3 ст.79 ЦПК України).
Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають ріні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягає.
Так, відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Згідно з ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 приймала участь у справі як представник позивача – ОСОБА_3, її повноваження посвідчено довіреністю від 24.05.2012 року (а.с.133), будь-які відомості стосовно надання ОСОБА_5 позивачу допомоги як фахівцем у галузі права і чи являється вона таким в матеріалах справи відсутні, так як безпосередньо відсутнє свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. З укладеного договору про надання юридичних послуг від 29.01.2013 року (а.с.139-141) убачається, що він укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5
З огляду на вищенаведене, суд розцінює витрати понесені позивачем в сумі 3000,00 грн. як витрати на представництво, а не на правову допомогу, які не входять до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи.
Крім того в силу ст.ст.79, 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 247,76 грн., згідно квитанції №47100 від 10.04.2012 року (а.с.2) та витрати за проведення судової експертизи в розмірі 470,40 грн., згідно квитанції №25 від 27.02.2013 року (а.с.150).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 7 Закону України «Про міліцію», ст.ст. 22, 1173 ЦК України, ст.ст.10, 56, 60, 79, 84, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Вінницькій області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача – Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої діями державного органу – задовольнити частково.
Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Вінницькій області на користь ОСОБА_3 за рахунок державного бюджету кошти в сумі 23922 (двадцять три тисячі дев’ятсот двадцять дві) гривні 58 копійок в якості відшкодування завданих збитків.
Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Вінницькій області на користь ОСОБА_3 за рахунок державного бюджету кошти в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 00 копійок в якості відшкодування послуг спеціалізованої евакуаційної техніки.
Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Вінницькій області на користь ОСОБА_3 за рахунок державного бюджету кошти в сумі 412 (чотириста дванадцять) гривень 00 копійок в якості відшкодування вартості експертного дослідження.
Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Вінницькій області на користь ОСОБА_3 за рахунок державного бюджету вартість понесених судових витрат в розмірі 274 (двісті сімдесят чотири) гривні 76 копійок судового збору та 470 (чотириста сімдесят) гривень 40 копійок витрат за проведення судової експертизи.
В іншій частині задоволення позовних вимог – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: