АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа №2010/3494/12 Головуючий

Провадження№22-ц/790/2519/2013 1-ї інстанції: Якименко Л.О. Категорія: право власності Доповідач: Трішкова І.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 квітня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Трішкової І.Ю.,

суддів: - Пилипчук Н.П., Крилової Т.Г.,

при секретарі - Асєєвій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до територіальної громади в особі Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_6 про встановлення юридичного факту та про визнання права власності на ? частини житлового будинку з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2012 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27 лютого 1958 року її дядько ОСОБА_7, 1919 року народження, зареєстрував шлюб із ОСОБА_11, народженою хутір Стрєльніково Саженського району Бєлгородської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.

Позивачка стала власницею 1\2 частини житлового будинку і надвірних будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі заповіту, посвідченого 24.10.1996 р. секретарем виконавчого комітету Козачо-Лопанської сільської ради народних депутатів Скляренко Л.В.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 18.03.2009 року за ОСОБА_11 було визнано право власності на 1\4 частину житлового будинку та надвірних будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

10 квітня 2012 року після вселення до спірного домоволодіння, позивач знайшла паспорт ОСОБА_11 серії НОМЕР_1, виданий 11 листопада 1996 року Козачо-Лопанським ВМ ТУМВС України в Харківській області, на ім'я ОСОБА_11.

Згідно відомостям, зазначеним у паспорті, ОСОБА_11 народилась у с. Кривцово Саженського району Бєлгородської області. Більш того, у паспорті є відбиток прямокутного штампу, який свідчить про те, що ОСОБА_11 уклала шлюб із ОСОБА_7 у листопаді 1953 року (дата відсутня).

Більш того, у особистих документах дядька ОСОБА_7 зазначено ОСОБА_7, і у жодному випадку не зазначалось як ОСОБА_7.

Позивач вважає, що ОСОБА_11, народжена у с. Кривцово Саженського району Бєлгородської області, уклала шлюб із ОСОБА_7 у листопаді 1953 року, а її дядько - ОСОБА_7 уклав шлюб із ОСОБА_11. народженою у х. Стрєльніково Саженського району Бєлгородської області. Відповідно ОСОБА_11, яка володіє 1\4 частиною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ніколи не була у зареєстрованому шлюбі із дядьком позивача - ОСОБА_7.

Позивач просила встановити факт, що ОСОБА_11 не була у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7.

Після смерті ОСОБА_11 1\4 частина житлового будинку та надвірних будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ні на кого не оформлені, вважала, що з урахуванням викладених вище обставин, позивач є єдиною спадкоємицею, а тому просила визнати за |нею право власності на зазначену вище 1\4 частину житлового будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7

Представник відповідача Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області в судове засідання не з'явився.

Відповідач ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала і просила відмовити в їх задоволені, т.я. ОСОБА_11 перебувала у шлюбі з дядьком позивачки. Ніяких двійників ОСОБА_7 та ОСОБА_11 не мали.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 21 лютого 2013 року у задоволенні позову повністю відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, не врахував докази, які були надані позивачем.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана належна їм оцінка і відповідно до встановленого ухвалено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.10,11,60,212.213 ЦПК України.

В судовому засіданні було встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 належить в 1\4 частині ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області 31.07.1999 року, в 1\4 частині ОСОБА_11 на підставі рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 18.03.2009 року та в 1\2 частині ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Золочівською державною нотаріальною конторою 26.05.1966 року.

ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. На підставі заповіту спадкоємицею після смерті ОСОБА_11 стала ОСОБА_6

Суду наданий гостьовий виклик доньки ОСОБА_11 ОСОБА_13 до Ізраїлю від 15.06.1993 року, де вона запрошує своїх батьків ОСОБА_11 та ОСОБА_7, що мешкають за адресою АДРЕСА_1.

Крім того, суд звертає увагу на те, що судами вже розглядався спір між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 щодо права власності на спірний будинок. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 18.03.2009 року за ОСОБА_11 було визнано право власності на 1\4 частину житлового будинку та надвірних будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_4 було визнано частково недійсним і за ОСОБА_4 залишено право власності на ? частину спірного будинку.

При цьому ОСОБА_4 ніколи не заперечувала того факту, що ОСОБА_11 була дружиною її дядька ОСОБА_7

Суд першої інстанції дав належну оцінку наданим позивачкою доказам і обгрунтовано прийшов до висновку, що наданих доказів недостатньо для того, щоб встановити факт, що ОСОБА_11 не була у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7.

Також ОСОБА_4 не навела підстав, з яких вона має право бути власницею спірної частини будинку.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки ОСОБА_4 не надала суду належних доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.

Підстав для зміни чи скасування рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21 лютого 2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий:

Судді: