У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого: Сеніна Ю.Л.
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У травні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що 24 лютого 2003 року з вини відповідача, який, керуючи автомобілем “Москвич-412” не уступив йому дорогу, на перехресті вулиць Кутузова та Радистів в м. Бровари сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача “Фольксваген-Пассат”, а йому - позивачу заподіяно моральну шкоду. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача 18377 грн 84 коп на відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Броварського міськрайонного суду від 6 квітня 2004 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 червня 2004 року скасовано рішення Броварського міськрайонного суду від 6 квітня 2004 року і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і направляючи справу на новий судовий розгляд, апеляційний суд послався на те, що суд першої інстанції, вказавши про недоведеність вини відповідача, не встановив з чиєї вини сталась дорожньо-транспортна пригода і в рішенні відсутні встановлені судом факти та відповідні їм правовідносини.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права.
Перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд був передбачений ст.ст.305, 307 ЦПК України 1963 року, який діяв на час розгляду справи.
Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України 1963 року неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, були визначені як підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції може встановлювати нові факти, досліджувати нові докази, а також докази, які на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувались з порушенням встановленого Цивільним процесуальним кодексом порядку.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст.ст. 333, 335-336, 338, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 червня 2004 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Сенін Ю.Л.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.
Романюк Я.М.