У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
Головуючого: Сеніна Ю.Л.
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Корбутівка” до ОСОБА_1про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2003 року ТОВ “Корбутівка” пред'явило позов до ОСОБА_1 про відшкодування 2072 грн 98 коп на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної нестачею товаро-матеріальних цінностей, отриманих ним під час роботи за разовими документами, та 8354 грн недоотриманого прибутку.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 7 листопада 2003 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 2072 грн 98 коп на відшкодування матеріальної шкоди.
Додатковим рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 грудня 2003 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Корбутівка” стягнуто 107 грн 21 коп на повернення сплаченого мита.
Подану 6 квітня 2004 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення суду першої інстанції ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 20 травня 2004 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 23 червня 2004 року, залишено без розгляду у зв'язку з пропуском відповідачем строку апеляційного оскарження рішення суду без поважних причин.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставить питання про скасування оскаржуваних ухвал з підстав неправильного застосування судами норм процесуального права і посилається на те, що ОСОБА_1 судами безпідставно відмовлено у поновленні пропущеного строку апеляційного оскарження рішення суду, оскільки судових повісток та копії ухваленого рішення він не отримував, справа розглянута без його участі.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 292 ЦПК України 1963 року, який діяв на час розгляду справи, скарги, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд за заявою особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно з правилами ст. 89 цього ж Кодексу стороні або іншій особі, яка бере участь у справі, в разі пропуску встановленого законом строку з причин, визнаних судом поважними, суд може поновити пропущений строк.
З матеріалів справи вбачається, що у заяві від 15 жовтня 2003 року на а. с. 45, адресованій місцевому суду, відповідач ОСОБА_1 зазначив своє місце проживання - АДРЕСА_1. Проте всупереч вимогам ч. 1 ст. 90 ЦПК України 1963 року суд першої інстанції за вказаною адресою судові повістки та копію ухваленого у справі судового рішення йому не направляв. Справа місцевим судом була розглянута в його відсутність.
За таких обставин, коли у суду не було доказів того, що сторона знала про постановлене судове рішення, не можна вважати, що строк на подачу апеляційної скарги пропущено без поважних причин.
А тому ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 20 травня 2004 року про залишення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 7 листопада 2003 року без розгляду внаслідок відмови відповідачу поновити пропущений ним строк апеляційного оскарження та ухвала апеляційного суду Житомирської області від 23 червня 2004 року про залишення без зміни ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 20 травня 2004 року підлягають скасуванню.
Враховуючи, що згідно з положеннями ст.ст.296-302 ЦПК України 2004 року питання прийняття і призначення до розгляду апеляційних скарг віднесено до компетенції апеляційних судів, справу слід направити для розгляду апеляційному суду Житомирської області.
Керуючись ст.ст. 333, 335-336, 338, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1- ОСОБА_2задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 20 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 23 червня 2004 року скасувати, а справу направити апеляційному суду Житомирської області для вирішення питання про прийняття та розгляд апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Сенін Ю.Л.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.
Романюк Я.М.