Справа №2/0907/17926/2012

Провадження №22ц/779/399/2013

Категорія 6

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Шишко А.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Шишка А.І.,

суддів: Беркій О.Ю., Малєєва А.Ю.,

секретаря Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОКП "Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на самочинне будівництво за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2012 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову до Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОКП "Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на самочинне будівництво.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, а позов задовольнити. Апелянт зазначає, що суд зробив висновок про те, що право, яке визнано, не порушено та ніким не оспорюється, захисту не підлягає, оскільки порушене питання не було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору, а також те, що представник відповідача проти позову не заперечував. Ці питання суддя мав би з'ясувати при відкритті провадження у справі і якщо такого не було, то суддя повинен був надати позивачу строк для їх подачі, залишивши позов без руху. Відкривши провадження у справі, суд повинен вирішити спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

Крім цього, суд прийняв до уваги, як належний доказ звіт від 12.10.2012 року про проведення технічного обстеження спірної будівлі. Особа, яка робила цей звіт не попереджалась про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку. Цю прогалину суд міг усунути і в судовому засіданні, викликавши дану особу і допитати, чого також зроблено не було. Отже, даний висновок не може бути належним доказом по даній справі.

Вислухавши суддю-доповідача, апелянта та її представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як роз'яснив у пункті 9 Постанови №6 від 30 березня 2012 року Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Позивачка не подала до суду першої інстанції доказів про те, що питання про визнання права власності ОСОБА_2 на самочинне будівництво було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право між ОСОБА_2 та Крихівецькою сільською радою Івано-Франківської міської ради, відсутність якого також підтверджується визнанням сільським головою села Крихівці Івано-Франківської міської ради позову в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно виходив з того, що право, яке визнане, не порушене та ніким не оспорюване, захисту не підлягає.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №418185 від 05.10.2011 року, ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Дана земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.17).

Суд надав всебічну оцінку звіту від 12 жовтня 2012 року про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта - садибного житлового будинку по АДРЕСА_1 і правильно не прийняв його до уваги, оскільки цей звіт є неналежним доказом додержання при будівництві вказаного об'єкта архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, оскільки особа, яка виконувала дослідження, при видачі висновку не була попереджена судом про кримінальну відповідальність за внесення в нього неправдивих відомостей.

Колегія суддів вважає, що визнання позову представником відповідача суперечить вимогам закону, який регулює порядок набуття права осіб на самочинне будівництво на своїй земельній ділянці. Крім цього, представник відповідача не подав відповідних доказів, які б підтверджували право позивача на самочинно збудований об'єкт та неможливість вирішення цього питання у поза судовому порядку. Встановивши відсутність порушення відповідачем права позивача на власність, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий А.І. Шишко

Судді: О.Ю. Беркій

А.Ю. Малєєв