4 грудня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

  Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. А.М. Макарова” про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. А.М. Макарова” на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 червня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

В грудні 2003 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. А.М. Макарова”  про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2004 р. в позові відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9.06.2004 р. рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. ОСОБА_1. поновлено на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 у ДП “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. А.М. Макарова” та стягнуто на його користь 3364,30 грн.  заробітної плати за час вимушеного прогулу.

У касаційній скарзі відповідач просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права

Заперечуючи проти касаційної скарги, ОСОБА_1 вказує на те, що рішення апеляційного суду, на його думку, є законним і обґрунтованим.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що при звільненні позивача з роботи відповідачем було порушено вимоги Закону України “Про охорону праці” та що порушені трудові права ОСОБА_1. підлягають судовому захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. А.М. Макарова” відхилити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 червня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :