Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2013 р. № 820/336/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мороко А.С.,
при секретарі судового засідання - Пшеничному В.О.,
за участю представників позивача - Бартош С.В., Кобзар О.М., представників відповідача - Курило С.О., Курченко К.В., за довіреностями,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" до Харківської обласної митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці, в якому просить суд визнати протиправними і скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 807000003/2012/003017/1 та № 807000003/2012/003018/1 від 16.07.2012 року; картки відмови в митному оформлені товарів № 807100000/2/01582 та № 807100000/2/01583 від 16.07.2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та в обґрунтування позову зазначив, що спірні рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості винесені з порушенням закону, з використанням повноважень не з тією метою, з якою вони надані, не обґрунтовано, упереджено, недобросовісно, з порушенням принципу рівності перед законом. Порушення вчинені відповідачем призвели до безпідставного збільшення митної вартості товару і, як наслідок, потягло за собою збільшення розміру митних платежів ПП «Гешефт Плюс», що заподіяло цьому підприємству значної шкоди. Представник позивача також пояснив, що позивач згідно договору являється уповноваженою особою декларанта ПП «Гешефт Плюс» на декларування товарів, які зазначене підприємство переміщує через митний кордон України та відповідно до положень Митного кодексу України має право на оскарження рішень про коригування заявленої митної вартості.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та пояснили, що у зв'язку з ненаданням декларантом вичерпного пакету документів у митного органу залишились сумніви щодо автентичності наданих до митного оформлення документів, а також у зв'язку з наявним у митного органу прайсу виробника, за яким ціна вища за ціну інвойсу майже в 2,4 рази, наявною у митного органу інформацією ДМС України щодо фактів митного оформлення іншими митницями України подібних товарів, митну вартість товару було скориговано. Окрім того, відповідач вважає, що оскільки особою відповідальною за сплату митних платежів є ПП «Гешефт Плюс», від імені якої здійснювалося декларування, права ТОВ «Євро-Діліжанс» ніяким чином не порушені. Митне оформлення усієї партії товару здійснено іншим підприємством ТОВ «Східний Вантажний Митний комплекс» за ціною скоригованою митним органом.
Вислухавши пояснення та доводи сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем, ТОВ «Євро-Діліжанс» (виконавець) та ПП «Гешефт Плюс» (замовник) укладено договір № 113-Д від 14.11.2008 року на надання послуг по декларуванню товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. (а.с. 190)
Предметом даного договору є здійснення виконавцем декларування в зоні діяльності Куп'янської митниці товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, а також представництво інших інтересів замовника в митних органах.
Згідно договору до обов'язків ТОВ «Євро-Діліжанс» входить представництво органам митного контролю товарів та інших предметів, а також комплекту документів, що необхідний для здійснення такого контролю.
04 липня 20012 року представником митного брокера ТОВ «Євро-Діліжанс» до митного оформлення в режимі «Імпорт 40» подано митну декларацію № 807100000/2012/427408 на товар: папір для друку на струменевих принтерах загальною масою 39,86 кг, та митну декларацію № 807100000/2012/427404 на товар: листи квадратні з полівінілхлориду - 200 шт., загальною масою 58,6 кг.
Вказаний товар імпортовано з Китаю на територію України ПП «Гешефт Плюс» на підставі зовнішньоекономічного контракту № СК098 від 05.03.2012 року, укладеного з постачальником - компанією Uni-Colour International Inc. (Пекін).
При перевірці заявленої митної вартості товарів посадовими особами відповідача здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено, та встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товару значно нижча ніж вартість подібних товарів. У зв'язку з тим, що документи, подані до митного оформлення, не в повній мірі підтверджували складові митної вартості та мали розбіжності, посадовими особами направлено запити до відділу митних платежів щодо вирішення питання правильності визначення митної вартості товарів. Після надходження запитів до відділу митних платежів при здійсненні контролю поданих до митного оформлення документів встановлено, що реальна вага усієї партії товару за інвойсом, відрізняється від тієї, що зазначена в документах та виявлено розбіжності у поданих документах, а саме у підписах в контракті, інвойсі UX120306A-4 від 06.03.2012, листі виробника про помилку у вазі та в сертифікаті про походження товару.
Згідно акту «Про відмову від підпису документів» 05 липня 2012 року співробітниками відділу митних платежів представнику ТОВ «Євро-Діліжанс» було доведено про наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах та необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
У зв'язку з ненаданням документів до митного органу на підтвердження автентичності наданих до митного оформлення документів, а також у зв'язку з наявним у митного органу прайсу виробника, за яким ціна вища за ціну інвойсу майже в 2,4 рази, наявною у митного органу інформацією ДМС України щодо фактів митного оформлення іншими митницями України подібних товарів, митну вартість товару було скориговано за другорядним методом відповідно до статей 60 та 61 Митного кодексу України, про що 16 липня 2012 року прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 807000003/2012/003017/1 та № 807000003/2012/003018/1 та видано картки відмови в митному оформленні товарів № 807100000/2/01582 та № 807100000/2/01583.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Гешефт Плюс» до Державної митної служби України подано скаргу від 06.11.2012 року на рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, яка згідно відповіді від 26.11.2012 року залишена без розгляду в зв'язку з пропуском строку, встановленого для подання скарги.
Митне оформлення (у режимі ІМ 40) усієї партії товару за інвойсом UX120306A-4 від 06.03.2012 здійснено за митною декларацією 807100000/2012/433579 від 13.08.2012 року, поданою іншою уповноваженою особою ПП «Гешефт Плюс» - ТОВ «Східний Вантажний Митний Комплекс» за ціною скоригованою митним органом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Митного кодексу України, терміну у ньому вживаються в наступному значенні:
випуск товарів - надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети (пункт 5);
декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування (пункт 8);
декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим (пункт 9);
митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23);
уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов'язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта (пункт 63).
Згідно частини 1 статті 248 цього Кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Стаття 255 Митного кодексу України визначає момент завершення митного оформлення, а саме: митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу відповідно до статті 247 цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п'ятої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу.
Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
При виявленні порушення митних правил митний орган здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що: 1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази; 2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 265 Митного кодексу України декларантами мають право виступати при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір; 2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.
Частина 5 зазначеної статті зазначає, що декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
Стаття 24 Митного кодексу України встановлює, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.
Враховуючи вище наведені обставини справи та положення Митного кодексу України, суд приходить до висновку, що спірні рішення митного органу не порушують права, свободи та інтереси позивача, як уповноваженої особи на здійснення декларування товару, з огляду на наступне.
По-перше, рішення про коригування митної вартості товару, несе наслідки тільки для особи, яка наділена правом на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, в даному випадку такою особою є ПП «Гешефт Плюс».
По-друге, повноваження уповноваженої декларантом особи, в даному випадку позивача - ТОВ «Євро-Диліжанс», обмежені вищенаведеним договором № 113-Д від 14.11.2008 року на надання послуг по декларуванню товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України та включають в себе лише процедуру декларування в зоні діяльності Куп'янської митниці товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, а також представництво інших інтересів замовника в митних органах. Ніяких повноважень ТОВ «Євро-Діліжанс» щодо оскарження рішень митного органу до суду даним договором не передбачено.
По-третє, виходячи зі змісту положень Митного кодексу України, уповноважена декларантом особа, тобто - позивач, наділений правом вчиняти дії, пов'язані з проведенням митного оформлення - митних формальностей, необхідних для випуску товару. Як вбачається з обставин справи, повноваження позивача закінчились на етапі подання митної декларації, оскільки ПП «Гешефт Плюс» доручило закінчити митне оформлення іншій особі, ТОВ «Східний Вантажний Митний Комплекс».
Суд зазначає, що хоча уповноважена декларантом особа, згідно статті 266 Митного кодексу України, має такі ж самі права і несе такі ж самі обов'язки як і декларант, обсяг цих прав та обов'язків охоплюється етапами митного оформлення визначеними статтею 248, 255 цього Кодексу.
Згідно пояснень представника позивача (а.с. 164), наданих в обґрунтування підстав звернення позивачем до суду за захистом своїх прав, ПП «Гешефт Плюс» розмістило оцінюваний товар на митному складі ТОВ «Євро-Диліжанс». За зберігання вказаного товару з 12.06.2012 року по 02.08.2012 року ТОВ «Євро-Диліжанс» нарахувало ПП «Гешефт Плюс» відповідну плату. Однак ПП «Гешефт Плюс» надіслало ТОВ «Євро-Диліжанс» претензію № 1655 від 30.11.2012 року, у якій вимагає перерахунку розміру плати за зберігання товарів. Свою позицію ПП «Гешефт Плюс» обґрунтовує тим, що митне оформлення вказаного товару повинно було завершитися ще 04.07.2012 року (в день подачі митної декларації в режимі «ІМ-40»), однак, через спір ТОВ «Євро-Диліжанс» із Харківською обласною митницею з приводу правильності визначення митної вартості товар було випущено із складу тільки 02.08.2012 року. А тому, ПП «Гешефт Плюс» відмовляється сплачувати ТОВ «Євро-Диліжанс» плату за зберігання вказаного товару на митному складі з 04.07.2012 по 02.08.2012 року. Таким чином, у зв'язку з прийняттям Харківською обласною митницею оскаржуваних рішень у ТОВ «Євро-Диліжанс» з ПП «Гешефт Плюс» виник спір, щодо розміру плати за зберігання на митному складі оцінюваного товару. На думку позивача, цей спір може бути врегульовано тільки після вирішення судом питання щодо законності оскаржуваних рішень.
З такою позицією суд не погоджується, оскільки намагання позивача отримати відшкодування шкоди, завданої іншим суб'єктом господарювання, не може слугувати підставою для звернення до адміністративного суду з позовом про скасування рішень суб'єкта владних повноважень, які не порушують права, свободи та інтереси позивача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 94, 159, 160, 161, 162, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 25.03.2013 року.
Суддя А.С. Мороко