УКРАЇНА
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 819/637/13-a
"11" квітня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Хрущ В. Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Найко Н. І.,
представник позивача - Світлика О.М.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, -
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 4742,42 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не здійснено в повному обсязі сплати єдиного внеску до Пенсійного фонду України, внаслідок чого за ним станом на 13.03.2013 року рахується заборгованість за 2012 рік на суму 4742,42 грн., яку позивач, звернувшись до суду із даним позовом, і просить стягнути з відповідача як фізичної особи - підприємця в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.
В судовому засіданні відповідач визначав необхідність сплати заявленої до стягнення суми єдиного соціального внеску, проте, відповідач також пояснив суду, що сплатити дані кошти в добровільному порядку він не мав можливості через вкрай скрутне фінансове становище.
Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідач, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1), будучи зареєстрованим як фізична особа - підприємець, відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, та, відповідно, - був платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в розумінні статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Проте, як видно з матеріалів справи, всупереч вимогам статей 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», - відповідач не здійснив у належному розмірі сплати єдиного внеску до управління Пенсійного Фонду України, у зв'язку з чим станом на час розгляду справи за ним рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість по єдиному внеску за 2012 рік.
Згідно наявних у матеріалах справи звіту про нарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2012 рік, а також повідомлення-розрахунку, здійсненого територіальним органом Пенсійного фонду України по відповідачу за період з 01.01.2010 року по 12.03.2013 року - загальна сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України станом на 12.03.2013 року становила 8582,72 грн., з яких за 2012 рік - 4572, 42 грн.
Також судом встановлено, що у зв'язку з несплатою у встановлений законом строк єдиного внеску за 2012 рік Управлінням Пенсійного фонду було виставлено відповідачу вимогу №Ф106 від 12.02.2013 року - на суму 4572,42 грн.
Крім того, 14.02.2013 року за несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області було прийнято рішення №292 про застосування до ОСОБА_2 штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.
Вказані вимога №Ф106 від 12.02.2013 року та рішення про застосування штрафних санкцій №292 від 14.02.2013 року отримані відповідачем 20.02.2013 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія про вручення йому рекомендованого поштового відправлення.
Будь-які докази того, що вищезазначені вимога №Ф106 від 12.02.2013 року та рішення про застосування штрафних санкцій №292 від 14.02.2013 року були оскаржені відповідачем в адміністративному чи в судовому порядку - не встановлені. Відтак, нараховані і відображені у вимозі та рішенні зобов'язання відповідача як платника єдиного внеску - є узгодженими, та, відповідно, підлягають обов'язковій сплаті.
Однак, станом на час розгляду справи заборгованість по єдиному внеску за 2012 рік в сумі 4742,42 грн. - відповідачем не сплачена та рахується за ним.
Наявність вказаної заборгованості, яку Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі просить стягнути з відповідача в судовому порядку, - підтверджується наявними у справі доказами, необхідність її сплати визнана і самим відповідачем під час розгляду даної справи.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;
Пунктами 1, 4 ч. 2 ст.6 вищевказаного Закону - платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст.1 вказаного закону - мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону - єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 ч.1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
З урахуванням мінімального розміру заробітної плати, визначеної статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», мінімальний страховий внесок становив: з 1 січня 2012 року - 372,33 грн. (1073,00 грн. х 34,7% = 372,33 грн.), з 1 квітня 2012 року - 379,62 грн. (1094,00 грн. х 34,7% = 379,62 грн.), з 1 липня 2012 року - 382,39 грн. (1102,00 грн. х 34,7% = 382,39 грн.), з 1 жовтня 2012 року - 387,95 грн. (1118,00 грн. х 34,7% = 387,95 грн.), з 1 грудня 2012 року - 393,50 грн. (1134,00 грн. х 34,7% = 393,50 грн.).
Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах 3 та 4 п. 1 ч.1 ст. 4 цього Закону, - календарний рік.
Відповідно до п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
При цьому, абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.
Як вже було зазначено вище, судом встановлено, що відповідач як фізична особа-підприємець, всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не здійснила сплати у належному розмірі єдиного внеску до Пенсійного Фонду України за період з січня по грудень 2012 року, у зв'язку з чим станом на час розгляду даної справи за нею рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість перед Пенсійним фондом за 2012 рік в сумі 4742,42 грн. в тому числі 4572,42 грн. - недоїмка та 170,00 грн. - штрафні санкції.
Докази добровільного погашення вказаної суми боргу в матеріалах справи - відсутні, відповідачем не надані, а судом - не встановлені.
Крім того, безпосередньо, і сам відповідач в судовому засіданні визнав, що визначену суму заборгованості перед Пенсійним фондом, - він не мав змоги сплатити добровільно.
Частиною 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Згідно з положеннями частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу. Тобто, у разі визнання відповідачем адміністративного позову - приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Частиною 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати єдиного внеску у належному розмірі - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача,- відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, визнаними відповідачем, відповідають чинному законодавству, а тому - позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області - задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (ідентифікаційний код - 21153972, майдан Перемоги, 1, м.Тернопіль, р/р 37193104001915 в Управлінні Державної казначейської служби України в Тернопільському районі, МФО 838012) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4742,42 грн. (чотири тисячі сімсот сорок дві гривні 42 копійки).
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
/Постанова в повному обсязі складена 15 квітня 2013 року/.
Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В. Л.