Справа № 2-467\07

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 

30 жовтня    2007 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Сидорука Є.І..

при секретарі Щудло М.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідачів Конончук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого міжнарожного університету розвитку людини " Україна", товариства з

обмеженою відповідальністю " Інститут розвитку людини ( Інститут інвалдіві) ІНРОЛ та Західного

відділення Відкритого міжнародного університету розвитку людини " Україна" про визнання

рішення зборів засновників ТЗОВ " Інститут розвитку людини ( інститут інвалідів) ІНРОЛ від 11

березня 2003 року про виключення позивачки зі складу учасників та внесення відповідних змін до

установчих документів недійсними, скасувати реєстрацію змін до установчих документів відкритого

міжнародного університету розвитку людини " Україна", пов"язаних із виключенням ОСОБА_1

зі складу учасників та перерозподілом належної їй частки статутного фонду третім особам без

зменшення статутного фонду та зобов"язати ТЗОВ " Інститут розвитку людини (Інститут інвалідів)"

вивести ОСОБА_1 зі складу учасників товариства згідно поданої заяви та виплатити їй частину

майна товариства, пропорційну належній їй частці статутного фонду товариства по балансу станом

на день подання заяви про вихід, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнав і в обгрунтування своєї

позиції пояснив, що згідно протоколу № 1 зборів засновників ВМУРоЛ " Україна" ОСОБА_1

була виключена з числа засновників у зв"язку з невнесенням частки у статутний фонд. Таким чином

позивачкою не надано доказів про участь у формуванні статутного фонду ВМУРоЛ " Україна".

Аналіз накладної № 6 від 26.01.1999 року, квитанцій 11 від 25.01.1999 року та № 16 від 27.01.1999

року свідчать про те, що матеріальні цінності та кошти внесені позивачкою у ТОВ " ІНРОЛ".

Позивачка у судовому засіданні позвоні вимоги зменшила та просить суд зобо"язати ТЗОВ "

Інститут розвитку людини ( інститут інвалідів) ІНРОЛ" вивести її зі складу учасників товариства

згідно поданої заяви від 21 червня 2003 року та стягнути з ТЗОВ Інститут розвитку людини (інститут

інвалідів) ІНРОЛ" 5735 грн., що були внесені нею на сформувіання статутного капіталу та 2292 грн.

внеску з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення виплати коштів та 3 % річних.

Представник відповідачів у судовому засіданні пояснив, що відкритий міжнародний

університет розвитку людини " Україна" та ТОВ " ІНРОЛ" є самостійними юридичними особами.

Між вказанами юридичними особами не існує передбачених законом чи договором підстав для

солідарного зобов"язання. Як вбачається з накладаної та квитанцій, позивачкою матеріальні цінності

та кошти внесені в ТОВ " ІНРОЛ". Позивачка була виключена з числа засновників так як вона не

надала докази про участь у формуванні статутного фонду ВМУРоЛ " Україна".

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, всебічно дослідивши матеріали справи,

приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію за № 07240 від 27

липня 1998 року виданого районною державною адмністрацією м. Києва , 27 липня 1998 року

зареєстровано ТЗОВ " Інститут розвитку людини ( інститут інвалідів) ІНРОЛ".

Як вбачається з накладною № 6 від 26.01.1999 року ОСОБА_1 внесла у статутний фонд

ЗРВ ІНРОЛ матеріальних цінностей на суиу 5235 грн. відповідно до квитанцій до оприбуткованого

касового ордеру № 11 від 25.01.1999 року та № 16 від 27.01.1999 року ОСОБА_1 внесла у

статутний фонд Інституту розвитку людини ( інстиуту інвалідіві) ІНРОЛ по 250 грн. Також факт

внесення 500 грн. у статутний фонд підтверджується довідкою Рівненської філії Приватбанку від

07.10.2003 року.

Вказаний факт не заперечується і представником відповідачів і також підтверджується

аудиторським висновком про формування статутного фонду ТЗОВ " Інституту розвитку людини (

інститут інвалідів) ІНРОЛ 28 січня 1999 року.

Крім того, даний факт підтверджено допитом   у судовому засіданні   ОСОБА_2, яка

проводила аудиторський висновок від 28 січня 1999 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2003 року ОСОБА_1 отримала витяг з протоколу № 1 зборів засновників вищого навчального закладу " Відкритого міжнародного університету розвитку людини " Україна" , в якому зазначено, що загальними зборами було ухвалено виключити ОСОБА_1 зі складу засновників університету, як таку, що не внесла заявлені в Установчому договорі суму вкладу у розмірі 5735 грн., що становить 0,08 % частки.

Як слідує з ст. 13 Закону України « Про господарські товариства» - вкладом до статутного

(складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або

майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

( Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1377-IV ( 1377-15 ) від

11.12.2003; в редакції Закону N997-V( 997-16 ) від 2704.2007)

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою

учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. ( Частина друга статті 13 в редакції Закону N 997-V ( 997-16) від 27.04.2007)

Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу бюджетні

кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. ( Статтю 13 доповнено частиною третьою

згідно із Законом N 3709-12 від 16.12.93)

Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) відкритих акціонерних товариств щодо їх

спроможності здійснити відповідні внески до статутного (складеного) капіталу повинен бути

перевірений аудитором (аудиторською фірмою). ( Статтю 13 доповнено частиною четвертою

згідно із Законом N90/95-ВР від 14.03.95)

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України " Про господарські товариства" - до моменту

реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до

статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах

вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами,

виданими банківською установою.

( Частина друга статті 52 в редакції Закону N 1987-ІІІ ( 1987-14 ) від   21.09.2000;   із   змінами,

внесеними згідно із Законом N 997- V( 997-16 ) від 27.04.2007).

Таким чином суд рахує, що вказане рішення є безпідставне, оскільки передача вкладу товариству підтверджується різними документами ( актом прийому-передачі, прибутковими ордерами, довідкою ( випискою) банківської установи та інше).

Згідно ст. 8 Закону України " Про підприємництво" та Постанови KM України № 740 від

25.05.1998 року - рю " Положення про державну реєстрацію суб"єктів підприємницької діяльності" -

кожен з учасників, що підписали установчий договір, до моменту державної реєстрації повинен

внести не менш як 30 % розміру вкладу.

Таким чином, суд рахує, що доводи представника відповідачів щодо несформування позивачкою належної їй частки статутного фонду є безпідставними та нічим не доведеними.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх

дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків,

встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням

фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і

на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як слідує з ч.3 ст. 52 Закону України " Про госпордарські товариства" - частина статутного

капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності

товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю

суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і

зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про

ліквідацію товариства.

Згідно ст. 36 Закону України « Про господарські товариства» - Установчі збори акціонерного

товариства   вирішують   такі питання:

а) приймають рішення про створення акціонерного товариства і затверджують його статут;

б) приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку (у разі прийняття рішення про підписку, що перевищує розмір, на

який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбачений статутний (складений) капітал);

в) зменшують розмір статутного (складеного) капіталу у випадках, коли у встановлений

строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана у повідомленні;

г) обирають наглядову раду акціонерного товариства, виконавчий та контролюючий орган

акціонерного товариства;

д) вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до створення

акціонерного товариства;

є) визначають пільги, що надаються засновникам;

є) затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі;

ж) інші питання відповідно до установчих документів.

Як слідує з 6.4. Статуту ТЗОВ « Інститут розвитку людини ( інститут інвалідів» ТОВ ІНРОЛ-

засновник може вийти зі складу засновників Інституту за власним бажанням або виключеним

рішенням Загальних зборів. Підставами для виключення засновника може бути систематичне

невиконання ним своїх обов»язків по відношенню до Інституту, або якщо своїми діями він

перешкоджає досягненн. Статутної мети Інституту. При виході засновника зі складу засновників

Інституту йому сплачується вартість частини майна Інституту пропорційна його частці ( паю) у

Статутному фонді з додержанням положень Закону України « Про господарські товариства».

На підставі наведеного, суд рахує, що виключення учасника зі складу за неповне сформування

частки протягом року після реєстрації товариства не передбачено, і представник відповідачів не

довів суду належними та допустимими доказами факту несформування позивачкою долі статутного

капіталу, що їй належить за установчими документами, що були зареєстровані у встановленому

законом порядку. Крім того, представник відповідачів не надав суду доказів про застосування до

позивачки санкцій, встановлених ч.3 ст. 52 Закону України « Про господарські товариства» .

Будь-яких листів, вимог або іншого характеру повідомлень , щодо стягнення з ОСОБА_1 10% річних за неповне сформування частки Статутного вонду, позивачка не отримувала від відповідачів.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 нотаріально посвідченої від 21 червня 2003 року - вона

просить виключити її зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю « Інститут

розвитку людини ( Інститут інвалідів). Вказана заява адресована загальним зборам учасників даного

товариства.

Таким чином, суд рахує, що позивачка повинна бути виключена з товариства на підставі заяви від 21 червня 2003 року.

Як слідує з ст. 6 Закону україни « Про господарські товариства» - товариство набуває прав

юридичної особи з дня його державної реєстрації. Реєстрація здійснюється у порядку, встановленому

законом.

Оцінюючи в сукупності докази, суд рахує, що позовні вимоги до ТЗОВ " Інститут розвитку

людини ( інститут інвалідів) ІНРОЛ" про стягнення коштів та виведення її зі складу учасників

товариства на підставі заяви від 21 червня 2003 року підлягають до задоволення.

На підставі ст. ст. 6, 13, 36,52 Закону України " Про господарські товариства" , керуючись ст.ст.

10,59,60,208,209,213,214,215,218,223,294,296 ЦПК України , суд, -

 

ВИРІШИВ:

 

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати ТЗОВ " Інститут розвитку людини ( інститут інвалідів) ІНРОЛ" вивести ОСОБА_1 зі складу учасників товариства згідно поданої заяви від 21 червня 2003 року.

Стягнути з ТЗОВ " Інститут розвитку людини ( інститут інвалідів) ІНРОЛ" 5735 грн. , що були

внесені на сформування статутного капіталу та 2292 грн. внеску з урахуванням індексу інфляції за

весь час прострочення виплати коштів та 3 % річних.

В позові ОСОБА_1 до відкритого міжнародного університету розвитку людини

" Україна" та Західного відділення Відкритого міжнародного унверситету розвитку людини "

Україна" відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня

проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до апеляційного суду

Рівненської області через Рівненський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається

особою, яка її подає до апеляційного суду Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст. 294 ЦПК

України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи

апеляційним судом Рівненської області.