У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          11 грудня 2006 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) “Вільшанка” про виділ земельних ділянок в натурі, стягнення орендної плати та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

               У жовтні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі Державних актів про право власності їм належать земельні ділянки, які знаходяться на землях СТОВ “Вільшанка”, проте відповідач незаконно продовжує засівати ці ділянки, відмовляється виділити їм земельні ділянки в натурі.

             Рішенням Городищенського районного суду від 14 грудня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 8 лютого 2006  року, у задоволенні позову відмовлено.

            У касаційній скарзі  позивачі просять скасувати ухвалені у справі судові рішення і справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                 

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, рішення Городищенського районного суду від 14 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 8 лютого 2006  року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                      Є.Ф.Левченко

                                                                                                               Л.І.Охрімчук

                                                                                                              Ю.Л.Сенін