Справа № 2-24/13 Головуючий у І інстанції Зінченко О.М.

Провадження № 22-ц/780/2181/13 Доповідач у 2 інстанції Лащенко В.Д.

Категорія 26 12.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

10 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Лащенка В.Д.,

суддів: Корзаченко І.Ф., Березовенко Р.В.

при секретарі Цицюрському А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 лютого 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс ЛТД», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно,-

встановила:

У січні 2010 року позивач ПАТ КБ «Укргазбанк» звернувся в суд з позовом до ТОВ «Агроресурс ЛТД», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно.

Позов мотивував тим, що 14 березня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Агроресурси ЛТД» був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 15000000 грн. зі сплатою 18% річних за користуванням кредитом. Для забезпечення умов кредиту був укладений з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір іпотеки, згідно якого відповідачі передали в іпотеку нерухоме майно: - земельні ділянки площею 0,8583 га, 0,6000 га, та 1,6500 га, що розташовані в АДРЕСА_1. На час звернення до суду виникла заборгованість в сумі 17756417 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача про погашення даної заборгованості, але останній будь-які дії не вчиняв, а тому позивач просив стягнути дану заборгованість з відповідача ТОВ «Агроресурси ЛТД» в судовому порядку. Крім цього позивач просив звернути стягнення на вказані земельні ділянки відповідачів, а також стягнути солідарно з відповідачів судові витрати сплачені при зверненні до суду.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 15 лютого 2013 року позовні вимог ПАТ КБ «Укргазбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Агроресурс ЛТД» на користь ПАТ КБ «Укргазбанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 17756417 грн., яких 15000000 грн. заборгованість по кредиту, 184931 грн. 51 коп. поточна заборгованість по процентам, 2477455 грн. 66 коп. прострочена заборгованість по процентам, 94029 грн. 83 коп. штрафні санкції за несвоєчасну сплату процентів.

Стягнуто з ТОВ «Агроресурс ЛТД» на користь ПАТ КБ «Укргазбанк» сплачений позивачем при звернені до суду судовий збір в сумі 1700 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Укргазбанк» просить суд скасувати рішення суду в частині відмови у звернення стягнення на земельні ділянки, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 березня 2007 року між позивачем та ТОВ «Агроресурси ЛТД» укладено кредитний договір. Відповідно до вказаного договору відповідачу було надано кредит в сумі 15000000 грн. Для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між банком та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 були укладені договори іпотеки, відповідно до яких в іпотеку були передані земельні ділянки площею 0,8583 га, 0,6000 га, та 1,6500 га, що розташовані в АДРЕСА_1.

Оскільки умови кредитного договору відповідач ТОВ «Агроресурси ЛТД» не виконують, суд обґрунтовано та відповідно до вимог кредитного договору та ст.ст. 525, 526, 611, 1049, 1050 ЦК України стягнув на користь позивача заборгованість.

Рішення суду в цій частині сторони не оскаржили.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням апеляційного суду Київської області від 10 липня 2012 року визнані недійсними Державні акти на право власності на землю та витребуванні з незаконного володіння земельні ділянки, в тому числі і земельні ділянки, які були передані в іпотеку по даній справі. У вказаному судовому рішенні зазначено, що спірні земельні ділянки, які були передані у приватну власність, в тому числі і ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розташовані по фарватеру річки Дніпро, Канівського водосховища, що являє собою острів та відноситься до земель водного фонду. Відповідно до листа Київського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства від 11 грудня 2008 року спірні земельні ділянки на підставі ст. 4 Водного кодексу України, є островом та належать до земель водного фонду, які не можуть передаватися у приватну власність.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для звернення стягнення на земельні ділянки.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування вимог ч. 1 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» безпідставні, оскільки право власності на земельні ділянки не перейшло до іншої особи. Оскільки Державні акти на право власності на земельні ділянки визнані недійсними, відсутні підстави для звернення стягнення на вказані ділянки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді