АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/791/457/13 Головуючий в 1 інст.: Єйбог І.М.
Категорія: ст.122ч.1 КК України Доповідач: Палькова В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2013 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого судді - Палькової В.М.
суддів - Сажинова В.В., Калініченко І.С.
при секретареві - Фокіній Є.М.
з участю прокурора - Коломієць В.С.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 на вирок Каховського міськрайсуду суду Херсонської області від 24. 01.2013 року,
в с т а н о в и л а :
Цим вироком :
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Крейничи,Самойлівського району Саратовської області Російської Федерації, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України на один рік шість місяців обмеження волі з відбуттям покарання у кримінально - виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства, з обов'язковим залученням до праці. Запобіжний захід, до набрання вироком чинності залишено - підписку про невиїзд.
ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 08 серпня 2012 року близько 07.00 год., знаходячись за місцем проживання ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_2, на грунті неприязних відносин, які виникли раптово, умисно наніс удари правою рукою в область лівої щоки потерпілій ОСОБА_2 спричинивши останній травматичний відкритий перелом нижньої щелепи в області кута ліворуч та тіла праворуч, синці і проекції тіла нижньої щелепи, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров*я.
В апеляції:
- засуджений, просить вирок суду скасувати а справу направити на додаткове розслідування, вказуючи, що вирок вважає незаконним та суворим, вказуючи, що викладені у вироку обставини не відповідають фактичним обставина, його як на досудовому слідстві так і в суді оговорила потерпіла, а свідки які давали свідчення в судовому засіданні не були очевидцями подій, та взагалі він 08.08.12 року вранці до потерпілої не заходив, справа відносно нього сфабрикована працівниками міліції. Та при призначені покарання суд не врахував, що його ліва рука травмована, через що він не може протягом десяти років працевлаштуватися і йому приходиться виживати за рахунок худоби та птиці, яку він вирощує вдома, та в разі відбуття покарання за вироком суду за межами області, його дім та господарство залишиться без нагляду, та він після відбуття покарання залишиться без будинку та засобів існування.
- в запереченнях потерпіла ОСОБА_2, вважає апеляцію засудженого ОСОБА_1 безпідставною, просить її залишити без задоволення, а вирок суду без змін, зазначаючи, що при розгляді справи, та призначені покарання суд врахував всі фактичні обставини, дав їм оцінку, та покарання призначив у відповідності до закону.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, засудженого ОСОБА_1 який підтримав апеляцію, в дебатах учасники процесу підтримали свої позиції, в останньому слові засуджений каявся, просив його вибачити за скоєне та обрати покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, органами досудового слідства дотримано вимог ст. 22 КПК України, спрямованих на встановлення у справі об'єктивної істини. Викладені у вироку висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, при обставинах викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами.
Так, твердження апелянта про те, що справа відносно нього сфальсифікована працівниками міліції, а також те, що на час скоєння злочину він взагалі перебував в іншому місці, і не один із свідків не вказав на нього, що саме він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2, спростовуються наступними доказами, а саме: заявою потерпілої до ОВС, про спричинення їй тілесних ушкоджень від 08.08.2012р. (а.с.8), в якій вона вказує, що її побив саме ОСОБА_1,; постановою про порушення кримінальної справи від 09.08.2012 року(а.с.1), яка не була оскаржена засудженим, з якої вбачається, що після проведеної перевірки було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України; поясненнями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2, яка вказала, що саме засуджений спричинив їй тілесні ушкодження, поясненнями свідків ОСОБА_3, який вказав, що близько 07.00 ранку він чув з двору потерпілої жіночі крики, а свідок ОСОБА_4 в той же день близько 07.00 год. бачила засудженого який їхав на велосипеді з двору потерпілої. Висновком судово - медичної експертизи щодо тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої, часу їх спричинення, та способу дій нападника, протоколом відтворення обставин події (а.с.30-33) в ході якого потерпіла в присутності понятих підтвердила та показала, як саме ОСОБА_1 спричинив їй тілесні ушкодження.
Доводи апелянта в частині того, що кримінальну справу відносно нього порушено безпідставно, суперечить вимогам ст. 94 КПК України. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України.
Твердження апеляції засудженого в частині призначення покарання на думку колегії суддів заслуговують на увагу, оскільки в ході проведеного судового слідства було з*ясовано, що ОСОБА_1, раніше не судимий, надав позитивні характеристики, довідку про стан здоров*я, покаявся в скоєному, єдиним його доходом є домашнє господарство, та призначене йому покарання на один рік шість місяців обмеження волі з відбуттям покарання у кримінально - виконавчій установі відкритого типу, без ізоляції від суспільства, з обов'язковим залученням до праці, колегія вважає надто суворим, та таким, що призначено без вивчення та урахування особи винного, в порушення вимог ст. 65 КК України.
Відповідно до ст. 367 КПК України (ред..1960р.) - підставами для скасування або зміни вироку, при розгляді справи в апеляційному суді є неправильне застосування кримінального закону, та оскільки суд засудженому ОСОБА_1 в порушення кримінального закону, призначив, покарання без вивчення особи, та врахування всіх обставин справи, надто суворе, колегія суддів вважає, що згідно з ч.1 п.4 ст. 373 КПК України (ред..1960р.) вирок підлягає зміні в частині призначення покарання, оскільки ця зміна не погіршує становища засудженого.
Так, змінюючи вирок в частині покарання, колегія суддів враховує дані про особу винного, який раніше не судимий, характеризується задовільно, його вік, стан здоров*я, каяття в скоєному, що єдиним його прибутком є домашнє господарство, скоєний ним злочин, в силу ст. 12 КК України, за який засуджено ОСОБА_1 відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а також обставини які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття, обставини які б обтяжували покарання судом не встановлено, що дає підстави призначити йому покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства, а саме з застосуванням ст. 75 КК України, яке колегія суддів вважає буде справедливим та достатнім для його виправлення, та таким, що відповідає вимогам п.3 ч.1 ст. 65 КК України.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, (ред..1960р.) колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 24 січня 2013 року щодо ОСОБА_1 - змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.1 ст. 122 КК України на один рік шість місяців обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, призначивши іспитовий строк - один рік.
Згідно зі ст. 76 ч.1 п.3 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: повідомлять кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Судді :(три підписи)
З оригіналом згідно: Палькова В.М.