У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Дельта-Юг” про стягнення боргу за договором позики та передбаченої договором суми неустойки за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Дельта-Юг” на рішення Новокаховського міського суду  від 4 лютого 2003 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 8 вересня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

в січні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Дельта-Юг” (далі - ТзОВ “ВКФ “Дельта-Юг”) про стягнення 17 400 грн. боргу за договором позики та 69 600 грн. передбаченої договором неустойки у вигляді штрафу, посилаючись на невиконання відповідачем договору. 

Рішенням Новокаховського міського суду від 4 лютого 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 8 вересня 2005 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі ТзОВ “ВКФ “Дельта-Юг” просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на їх необгрунтованість та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст. 202-1 ЦПК України 1963 року, який був чинним на час розгляду судом першої інстанції справи, при ухваленні рішення суд серед іншого приймає рішення щодо наявності обставин (фактів), якими обгрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; правовідносин, зумовлених встановленими фактами; правової норми, яка регулює ці правовідносини.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не виконав договірного зобов”язання за договором позики, а його виконання забезпечено передбаченою договором неустойкою у вигляді штрафу.

Однак, з таким висновком погодитися не можна.

Так, на порушення вимог ст. 62 ЦПК України 1963 року судом першої інстанції не дано оцінки наявним в справі доказам, в яких зазначено, що спірна сума була внесена позивачем на рахунок відповідача не як позика, а як вклад у статутний фонд (а.с. 4, 13, 14), хоча це має значення для справи, особливо з огляду на наявність спору між засновниками ТзОВ “ВКФ “Дельта-Юг” - товариством з обмеженою відповідальністю “Дельта-Юг” та ОСОБА_1. - щодо розміру їх вкладів у статутний фонд ТзОВ “ВКФ “Дельта-Юг”.

 Апеляційний суд на порушення вимог ст. 303 ЦПК України на зазначене уваги не звернув та не перевірив посилань ТзОВ “ВКФ “Дельта-Юг” в апеляційній скарзі на безгрошовість договору.

Не перевірено апеляційним судом і посилань відповідача на те, що представник ТзОВ “ВКФ “Дельта-Юг” не була уповноважена товариством на укладення від його імені договору позики з позивачем.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ч.2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування оскаржених судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336 ч.1 п.2, 338 ч.2, 344 ч.1 п.2 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Дельта-Юг” задовольнити частково.

Рішення Новокаховського міського суду від 4 лютого 2003 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 8 вересня 2005 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                          Ю.Л.Сенін

Судді:                                                                                    Л.М.Лихута

                                                                                               Л.І.Охрімчук

                                                                                              Я.М.Романюк

                                                                                              В.М.Шабунін