У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 12 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

За вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2006 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не судимий згідно ст. 89 КК України,

засуджений: за ст. 121 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі; за ст. 296 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, суд визначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Суд постановив стягнути з ОСОБА_1: на користь ОСОБА_2 - 717 грн. 04 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 8 000 грн. - моральної шкоди; на користь Новоукраїнської центральної районної лікарні - 204 грн. на відшкодування витрат за лікування потерпілого.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 25 липня 2006 року зазначений вирок залишено без змін.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів за наступних обставин.

04 грудня 2005 року, приблизно о 20 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у домоволодінні по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 почав сваритись зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 Через деякий час після цього, ОСОБА_1 узяв на кухні кухонний ніж і вийшов з будинку на вулицю. В цей час, поруч з вказаним будинком по вулиці проходив потерпілий ОСОБА_2  Засуджений підійшов до нього і безпричинно, з хуліганських мотивів, вдарив ОСОБА_2 ножем в живіт. В результаті хуліганських дій ОСОБА_1, потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з пошкодженням товстого кишечника.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, посилаючись на безпідставність його засудження за злочини, яких він не вчиняв, а також указує на ряд допущених, на його думку, порушень КПК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі засудженого, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни зазначених у ч.2 ст. 383 КПК України судових рішень є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Що стосується застосування кримінального закону, то колегія суддів вважає, що кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ст.ст. 121 ч.1, 296 ч.4 КК України є правильною і відповідає дослідженим в судовому засіданні доказам, яким суд дав належну оцінку.

Зокрема, із показань потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що 04 грудня 2005 року, приблизно о 20 годині, коли він проходив біля домоволодіння засудженого, то почув крики та лайку, а потім побачив як з двору вийшов незнайомий йому чоловік, який підійшов до нього, щось сказав і безпричинно вдарив його рукою у живіт. Після цього він пройшов декілька метрів і відчув біль у животі та зрозумів, що засуджений його підрізав ножем. Він пішов до домоволодіння ОСОБА_4, яке знаходиться неподалік, і повідомив її, що його ударили ножем, попросив викликати швидку допомогу, а після цього втратив свідомість.

Зазначені показання потерпілого ОСОБА_2 повністю узгоджуються з дослідженими судом показаннями потерпілої ОСОБА_3, які вона давала в ході досудового слідства, показаннями свідка ОСОБА_4 та іншими доказами.

Зокрема, дані протоколу пред'явлення особи для впізнання від 17 січня 2006 року свідчать про те, що потерпілий указав на засудженого як на особу, яка ударила його ножем.

Із змісту висновку судово-медичної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_2 видно, що потерпілий ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення черевної стінки з пошкодженням товстого кишечника.

Таким чином, посилання у касаційній скарзі ОСОБА_1 на безпідставність його засудження колегія суддів розцінює як надумані і такі, що суперечать матеріалам справи.

Що стосується призначення ОСОБА_1 покарання, то вирішення судом першої інстанції цього питання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Підстав для пом'якшення покарання засудженому колегія суддів не вбачає.

В результаті перевірки матеріалів справи не підтвердились викладені у скарзі ОСОБА_1 доводи стосовно отримання речового доказу з порушеннями КПК України, відсутності постанови про визнання ОСОБА_3 потерпілою, порушення права на захист засудженого в ході проведення пред'явлення для впізнання, неправильного зазначення у вироку захисника та відсутності у матеріалах справи характеристик засудженого тощо.

Так, із змісту протоколу огляду місця події від 05 грудня 2005 року видно, що указану слідчу дію було проведено за згодою власника домоволодіння АДРЕСА_1   ОСОБА_5, що не суперечить положенням ст.190 КПК України.

Долучена до матеріалів справи постанова від 26 січня 2006 року є свідченням того, що ОСОБА_3 було визнано потерпілою по даній кримінальній справі.

Дані протоколу пред'явлення особи для впізнання від 17 січня 2006 року, указують на те, що зазначену слідчу дію було проведено згідно вимог ст.ст. 174, 176 КПК України.

Перед цим, як видно із змісту протоколу допиту потерпілого від 10 січня 2006 року, потерпілий ОСОБА_2, розповідаючи про особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження, дав ґрунтовні пояснення щодо її зовнішності. В матеріалах справи відсутні дані про те, що засуджений подавав клопотання про участь захисника в процесі проведення пред'явлення особи для впізнання.

Дані протоколу судового засідання указують на те, що в ході судового розгляду справи захист інтересів ОСОБА_1 здійснював адвокат ОСОБА_6 Тому, на думку колегії суддів, зазначення у вступній частині вироку іншого прізвища адвоката є помилкою, що не може бути підставою для скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень.

При перевірці даної справи встановлено наявність долучених до цієї справи двох характеристик ОСОБА_1, що спростовує його доводи стосовно зникнення цих документів. Зміст долучених до справи розписок ОСОБА_1 підтверджує те, що йому неодноразово надавалась можливість у повному обсязі ознайомитись з матеріалами справи, в тому числі як в порядку ст. 218 КПК України так і надалі. Ніяких зауважень з цього приводу від засудженого не було.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б могли вплинути на правильність висновку суду, колегією суддів по справі не виявлено.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

                                       Судді:

Присяжнюк Т.І.               Пошва Б.М.               Федченко О.С.