У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Кравченка К.Т.
суддів	Кривенди О.В., Шевченко Т.В.

 

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 7 грудня 2006 року кримінальну     справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 березня 2006 року.

 

         Цим вироком

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця с. Довгошиї Млинівського району  

Рівненської області, жителя м. Луцьк,

судимості не має,

засуджено

 

за ч. 2 ст. 286 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

 

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки.

 

Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без   дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з'являтися у ці органи для реєстрації.

 

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 15 000 грн.

 

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 23 червня 2006    року апеляції засудженого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, прокурора м. Луцька та представника ЗАТ УСК “Княжа” залишені без задоволення. З вироку виключено вказівку про порушення       ОСОБА_1     п.п. 1.3, 1.7 Правил дорожнього руху України. У решті цей вирок залишено без зміни.

 

Як визнав суд, 8 серпня 2005 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 на АДРЕСА_1, керуючи автомобілем ВАЗ- 21063, маючи вади зору, з якими заборонено керувати транспортними засобами, порушив п.п. 2.3-б, 2.9-6 і 12.3 Правил дорожнього руху України і вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди похилого віку ОСОБА_3, були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження від яких він помер.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає, що досудове та судове слідства проведені однобічно, неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Про те, що він має вади зору дізнався після ДТП при медичному обстеженні. Ставить питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи засудженого, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину та кваліфікації його злочинних дій за ч. 2 ст. 286 КК України, обґрунтований сукупністю зібраних і досліджених у справі доказів. Зокрема, суд послався на дані, що є у висновках судово-медичної та авто-технічної експертиз, протоколах огляду місця події та відтворення обстановки і обставин події.

 

Виходячи з фактичних обставин справи, суд правильно застосував щодо ОСОБА_1 кримінальний закон при кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України і призначив йому покарання у відповідності із вимогами чинного законодавства із урахуванням усіх пом'якшуючих покарання обставин та даних про його особу.

 

Суд апеляційної інстанції ретельно перевіряв доводи скарг засудженого ОСОБА_1, аналогічні доводам касаційної скарги, і обґрунтовано визнав їх безпідставними, колегія суддів знаходить це рішення суду переконливим і правильним.

 

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

 

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не виявлено.

 

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1 - відмовити.

 

Судді:

 

Кравченко К.Т.                   Кривенда О.В.                    Шевченко Т.В.